Актуальність. Важливим компонентом системи формування компетентності в письмовому галузевому перекладі є оцінювання рівня її сформованості, що має враховувати новітні напрацювання науковців, вимоги ринку праці та сучасні як міжнародні, так і вітчизняні освітні стандарти. Мета статті – проаналізувати підходи до оцінювання компетентності в письмовому перекладі і визначити ті, які відповідають оцінювання рівня сформованості компетентності в письмовому галузевому перекладі у студентів 4-го курсу спеціальності «Філологія». Автор застосовує такі теоретичні методи дослідження, як аналіз наукових праць із оцінювання перекладу та освітніх стандартів, а саме Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти і Проєкту PETRA-E, зіставлення, узагальнення і синтез їхніх основних положень для обґрунтування підходів до оцінювання компетентності в письмовому галузевому перекладі. Обговорення. Реалізація рівневого підходу здійснюється через визначення початкового і цільового рівнів володіння письмовим галузевим перекладом окремо для англійсько-української й українсько-англійської мовних пар та врахування дескрипторів глобальної шкали Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти в частині письмового перекладу тексту, модифікованих з урахуванням типів текстів, виду письмового перекладу (повного, фрагментарного, реферативного, анотованого) й інформаційно-технологічних умінь; а також компетентнісно-орієнтованих дескрипторів Проєкту PETRA-E, змінених згідно з особливостями галузевого перекладу, зокрема, термінологічними й предметними знаннями, навичками і вміннями. Підхід, орієнтований на процес, найкраще проявляється під час поточного контролю, метою якого є отримання зворотного зв’язку про ефективність засвоєння знань, формування навичок та розвитку вмінь. Він реалізується за допомогою таких методів, як контрольний лист та перекладацький аналіз тексту. Підхід, орієнтований на результат, передбачає оцінювання тексту перекладу за допомогою холістичного, аналітичних (власне аналітичного, еротологічного, на основі контрольного листа та нормо-орієнтованого) та комбінованого методів, вибір яких залежить від типу письмового перекладу, виду й мети контролю. Висновки. Оцінювання рівня сформованості компетентності в письмовому галузевому перекладі у студентів 4-го курсу спеціальності «Філологія» – це складний багатогранний процес, який базується на рівневому підході, а також на підходах, орієнтованих на процес і результат. Вони реалізуються з урахуванням модифікованих дескрипторів Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти й Проєкту PETRA-E, а також типу письмового перекладу, виду й мети контролю
майбутні перекладачі; галузевий переклад; компетентність у письмовому перекладі; рівень володіння
[1] Al-Jarf, R. (2021). Critical analysis of translation tests in 18 specialized translation courses for undergraduate students. European Journal of Education and Pedagogy, 2(3). Doi: 10.24018/ejedu.2021.2.3.86.
[2] Cheng, S. (2019). Exploring process-oriented translation competence assessment: Rationale, necessity, and potential from a problem-solving perspective. In E. Huertas-Barros, S. Vandepitte, & E. Iglesias-Fernández (Eds.), Quality Assurance and Assessment Practices in Translation and Interpreting (pp. 199-225). IGI Global. doi:10.4018/978-1-5225-5225-3.ch009.
[3] Chernovatyi, L.М. (2013). Methodology of teaching translation as speciality: Textbook for translation majors. Vinnytsia: New Book.
[4] Council of Europe. (2020). Common European framework of reference for languages: Learning, teaching, assessment – companion volume. Strasbourg: Council of Europe Publishing. Retrieved from https://rm.coe.int/common-european-framework-of-reference-for-languages-learning-teaching/16809ea0d4.
[5] Eyckmans, J., & Anckaert, Ph. (2017). Item-based assessment of translation competence: Chimera of objectivity versus prospect of reliable measurement. Linguistica Antverpiensia, New Series: Themes in Translation Studies, 16, 40-56.
[6] Fabrychna, Ya. (2021). Current researches on the issue of assessment in translation didactics. Foreign Languages, 4, 16-28. doi: 10.32589/1817-8510.2021.4.248289.
[7] Fokin, S.B. (2016). Criteria for evaluation of general text translation in accordance with n-point system. Language and Conceptual World Views, 56(2), 311-320. Retrieved from http://postup.zzz.com.ua/Fokin_Kriter_otsinky_perekladu.pdf.
[8] Hurtado Albir, A., & Pavani, S. (2018). An empirical study on multidimensional summative assessment in translation teaching. The Interpreter and Translator Trainer, 12(1), 25-47. doi: 10.1080/1750399X.2017.1420131.
[9] Ihnatenko, V., & Borshchovetska, V. (2020). Special aspects of gist and abstract translation quality assessment. Foreign Languages, 3(103), 12-17. doi: 10.32589/1817-8510.2020.3.218988.
[10] Korol, T. (2020). Assessment of prospective philologists’ translation performance: Evaluation methods review. Innovative Pedagogy, 26, 54-57. doi: 10.32843/2663-6085/2020/26.10.
[11] Korol, T. (2023). Reflective approach to prospective philologists’ translation competence assessment. doi: 10.31392/NPU-nc.series5.2023.92.2.08.
[12] Kübler, N., Mestivier, A., & Pecman, M. (2018). Teaching specialised translation through corpus linguistics: Translation quality assessment and methodology evaluation and enhancement by experimental approach. Meta, 63(3), 807-825. doi: 10.7202/1060174a.
[13] Mateo, R.M. (2014). A deeper look into metrics for translation quality assessment (TQA): A case study. Miscelánea: A Journal of English and American Studies, 49, 73-94.
[14] Mei, H., & Chen, H. (2022). Assessing students’ translation competence: Integrating China’s standards of English with cognitive diagnostic assessment approaches. Frontiers in Psychology, 13, article number 872025. doi: 10.3389/fpsyg.2022.872025.
[15] Nikolaeva, S., & Korol, T. (2021). Prospective philologists’ translation assessment triangulation: Screen video recording and think aloud protocol combination. Advanced Education, 8(18), 30-41. doi: 10.20535/2410-8286.228550.
[16] PETRA-E Framework of Reference for the Education and Training of Literary Translators. (n.d). Retrieved from https://petra-educationframework.eu/.
[17] Strilets, V.V. (2019). Peculiarities of teaching contracted scientific and technical translation. Pedagogical Process: Theory and Practice. Series: Pedagogy, 3-4(66-67), 84-89.
[18] Vázquez y del Árbol, E. (2014). Specialised translation assessment: Uncommon senses and other stories. Lebende Sprachen, 59(1), 1-18. doi: 10.1515/les-2014-0004.
[19] Williams, M. (2013). A holistic-componential model for assessing translation student performance and competency. Mutatis Mutandis, 6(2), 419-443.