Міжнародний філологічний часопис

Периферійні засоби перекладацької адаптації модальності в українських перекладах англійськомовних міжнародно-правових текстів

Юлія Маркова
Завантажити статтю
Анотація

У статті аналізуються особливості адаптації деонтичної модальності англійськомовного дискурсу міжнародного м'якого права в українських перекладах. Метою статті є ідентифікація периферійних засобів перекладацької адаптації, яка послаблює юридичну силу міжнародно-правових документів. Як базисний стаття використовує метод порівняльного аналізу перекладу – з метою порівняння периферійних засобів послаблення деонтичної модальності в англійськомовному тексті оригіналу та в тексті перекладу українською мовою. Додаткові методи включають компонентний аналіз – для обґрунтування перекладацької трансформації лексико-семантичної генералізації, а також методи контекстуально-інтерпретаційного аналізу і теорії мовленнєвих актів. Головні результати дослідження. Юридична сила міжнародних документів головним чином базується на мовленнєвих актах директивів та комісивів, які відрізняються своєю іллокутивною силою і виражають деонтичну модальність наказів / зобов'язань, рекомендацій та самозобов'язань. У перекладних цільових текстах м'якого права використовується адаптивна тактика мітігації задля реалізації стратегії деінтенсифікації ілокутивної сили деонтичної модальності директивів та комісивів. Адаптивні тактики впроваджуються за допомогою периферійних адаптивних технік. Серед технік, які найчастіше використовуються, виокремлені трансформація додавання іменника-мітігатора "можливість" (possibility), трансформація додавання хеджів, як однослівних, так і структурно складних, а також трансформація додавання семантично надлишкової фрази. Найменш поширеною адаптивною технікою, виявленою у нашій роботі, є трансформація лексико-семантичної генералізації, а саме заміна головного дієслова – присудку на позначення дій, що мають виконуватися сторонами, на дієслово, яке позбавлене семи «зобов’язання». Інші адаптивні техніки включають марковану тему, у якій дієприслівниковий зворот локалізується на початку фрази, у такий спосіб відволікаючи від агента-виконавця дії, а також синтаксичні трансформації транспозиції у поєднанні з модуляцією

Ключові слова

перекладацька адаптація модальності; міжнародно-правовий дискурс; периферійні адаптивні техніки; тактика мітігації

ЦИТУВАТИ
Markova, Yu. (2022). Peripherical means of translation adaptation of modality in Ukrainian translations of english-based international legal texts. International Journal of Philology, 13(1), 50-58. https://doi.org/10.31548/philolog2022.01.050
Використані джерела

[1] Aijmer, K. (2016). Modality and mood in functional linguistic approaches. In The Oxford Handbook of Mood and Modality (pp. 495-513). Oxford: Oxford University Press.

[2] Christopher, W. (2009). Legal English and the modal revolution. In Modality in English: Theory and description (pp. 199-210). Berlin: Mouton De Gruyter.

[3] Declaration of Principles on Tolerance (1995). Retrieved from https://www.ohchr.org/en/resources/educators/human-rights-education-training/13-declaration-principles-tolerance-1995.

[4] Declaration of the UN General Assembly “On the Rights of Persons Belonging to National or Ethnic, Religious and Linguistic Minorities”. (1992, December). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_318#Text.

[5] Declaration of the United Nations “Against Corruption and Bribery in International Commercial Transactions”. (1997). Retrieved from https://digitallibrary.un.org/record/233080?v=pdf.

[6] Declaration of the United Nations “On Combating Corruption and Bribery in International Business Transactions”. (1996, December). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_369#Text.

[7] Declaration on the Rights of Persons Belonging to National or Ethnic, Religious and Linguistic Minorities. (1992). Retrieved from https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/declaration-rights-persons-belonging-national-or-ethnic.

[8] Gianluca, P. (2019). Corpus methods in legal translation studies. In Research methods in legal translation and interpreting: Crossing methodological boundaries (pp. 13-28). Abingdon: Routledge.

[9] Gong, M.Y., Cheng, W., & Cheng, L. (2020). Development of deontic modality in chinese civil laws: A corpus study. Pragmatics and Society, 11, 337-362.

[10] Halliday, M. (2004). An introduction to functional grammar. London: Edward Arnold.

[11] Kravchenko, N. (2006). Interactive, genre and conceptual modelling of international legal discourse. Kyiv: Referat.

[12] Kravchenko, N., Prokopchuk, M., Pozhar, A., Rozhkov, Y., & Kozyarevych-Zozulya, L. (2022). Illocutionary pragmatic adaptation challenge: Ukrainian translations of English-language soft law texts. Amazonia Investiga, 11(49), 267-276. doi: 10.34069/AI/2022.49.01.29.

[13] Łucja, B., Dariusz, K.D., & Wasilewska, K. (2019). The formulaicity of translations across EU Institutional genres: A corpus-driven analysis of lexical bundles in translated and non-translated language. Corpus-based research in legal and institutional translation. Translation Spaces, 8(1), 67-92. doi: 10.1075/ts.00013.bie.

[14] Palmer, F.R. (1986). Mood and modality. Cambridge textbooks in linguistics. Cambridge: CUP.

[15] Ramos, F.P. (2021). Legal and institutional translation: Functions, processes, compe-tences. Introduction. Target. International Journal of Translation Studies, 33(2), 175-182. doi: 10.1075/target.21085.pri.

[16] Ramos, F.P., & Guzmán, D. (2021). Examining institutional translation through a legal lens. A comparative analysis of multilingual text production at international organizations. Legal and institutional translation: Functions, processes, competences. Target International Journal of Translation Studies, 33(2), 254-281. doi: 10.1075/target.21003.pri.

[17] Ramos, P.F. (2020a). Facing translation errors at international organizations: What corrigenda reveal about correction processes and their implications for translation quality. Comparative Legilinguistics, 41(1), 97-133. doi: 10.14746/cl.2020.41.5.

[18] Ramos, P.F. (2020b). Translation at international organizations: The legal and linguistic hierarchies of multilingualism. In The Oxford handbook of translation and social practices (pp. 455-477). New York: Oxford University Press.

[19] Sadock, J. (2004). Speech acts. In The handbook of pragmatics (pp. 53-73). Malden: Blackwell Publishing.

[20] Satthachai, M., & Kenny, D. (2019). Deontic modality in English-Thai legislative translation. A corpus-based study. Translation Spaces, 8(1), 39-66. doi: 10.1075/ts.00012.sat.

[21] Sbisa, M. (2001). Illocutionary force and degrees of strength in language use. Journal of Pragmatics, 33(12), 1791-1814. doi: 10.1016/S0378-2166(00)00060-6.

[22] Simonnæs, I., & Marita Kristiansen, M. (2019). Legal translation: Current issues and challenges in research, methods and applications. Berlin: Frank & Timme.

[23] Vinay, J., & Darbelnet, J. (1972). Comparative stylistics of French and English: Translation method. New revised and corrected edition. Paris: Didier.

[24] Yudenko, A.I. (2018). Translation of international legal text: Cognitive-pragmatic and linguistic aspects. Bulletin of the Kyiv National Linguistic University. Series “Philology”, 135-143.