Міжнародний філологічний часопис

У статті наведено основні способи передачі німецькомовної безеквівалентної лексики українською мовою. Визначено головні особливості безеквівалентної лексики, наведено визначення поняття «безеквівалентна лексика». Описано основні види безеквівалентної лексики, такі як слова-реалії, тимчасово безеквівалентні терміни, випадкові безеквівалентні терміни, та структурні екзотизми. Вказано, що слова-реалії, поділяються на географічні, етнографічні та суспільно-політичні, радянські, історичні та ситуативні. Наведено перелік способів перекладу безеквівалентної лексики, до яких належать: транслітерація, калькування, наближений переклад, описовий переклад, елімінація національно-культурної специфіки, перерозподіл значення лексичної одиниці. Встановлено, що під час перекладу німецькомовної безеквівалентної лексики найчастіше зустрічається описовий переклад, а саме під час перекладу реалій, випадкових безеквівалентів, структурних екзотизмів. Також визначено, що описовий переклад безеквівалентної лексики повністю розкриває суть явища, передає національну своєрідність іншомовних лексичних одиниць, чим і зумовлена його популярність серед перекладачів. У статті обґрунтовано використання транслітерації під час перекладу німецькомовної безеквівалентної лексики: вона якнайкраще зберігає національний колорит тексту мови оригіналу. Встановлено, що наближений переклад застосовується переважно при перекладі реалій

безеквівалентна лексика; способи перекладу; описовий переклад; транслітерація; реалії; калькування; наближений переклад