Актуальність. Високі темпи розвитку ринку освітніх послуг призвели до посилення конкуренції. З огляду на це, навчальні заклади мають удосконалювати організаційно-економічні механізми своєї діяльності, використовуючи раціональний управлінський та маркетинговий підхід у своїй діяльності Методи. Для реалізації мети дослідження використано такі методи: загальний – аналіз і синтез, вивчення та узагальнення наявного досвіду брендингу в освіті; описовий метод – для інвентаризації, класифікації, систематизації та тлумачення власних назв у синхронії; метод асоціативно-понятійного аналізу – для виявлення домінантних значень назв закладів загальної середньої освіти; статистичний метод встановлення частоти використання певного способу творення назв; прагматичний аналіз комунікацій – для реконструкції номінативних стратегій і мотивацій під час творення імен. Метод опитування застосовано для виявлення ставлення керівників закладів загальної середньої освіти до брендингу освітніх закладів та вивчення асоціацій, емоцій, які викликає у них бренд, відображення сутності бренду у назві. Результати дослідження та їх обговорення. Розглянуто етапи створення нейму навчального закладу. Схарактеризовано набільш поширені методи творення назв приватних закладів загальної середньої освіти. Найбільш поширеними є асоціативний метод, що базується на побудові певних позитивних асоціацій, пов'язаних з назвою закладу, та еталонний метод. Розроблено класифікацію підходів до творення назв закладів загальної середньої освіти. Результати дослідження свідчать, що в сучасних назвах навчальних закладів переважають назви прагматичного типу. Натомість невелика кількість непрагматичних неінформативних номінацій пояснюється тим, що в умовах високої конкуренції назви зі значенням, не підкріпленим вказівкою на вид діяльності закладу, не запам'ятаються споживачеві. Запропоновано перспективи подальших досліджень назв освітніх закладів з погляду комунікативно-функціонального підходу
освітній маркетинг; брендинг навчального закладу; неймінг; прагмалінгвістика
[1] Bansal, S.K. (2014). Branding an academic institute: The strategic issues. Journal of International Academic Research for Multidisciplinary, 2.
[2] Chervinska, I., & Karpenko, O. (2021). Brand of a general secondary education institution as an indicator of its competitiveness in the educational space of the region. Youth and the Market, 10(196), 24-28. doi: 10.24919/2308-4634.2021.248336.
[3] Chiranjeev, S.K., Katrin, R.H., & Lance L. (2005). Creating brand identity: A study of evaluation of new brand names. Journal of Business Research, 1506-1515.
[4] Danilović, J.E., & Josijević, J. (2019). To blend so as to brand: A study of trademarks and brand names. Lexis – Journal in English Lexicology, 14.
[5] Freeman, M., Fishman, E.K., Horton, K.M., & Sheth, S. (2017). The importance of brand name. Journal of the American College of Radiology, 14, 1510-1512. doi: 10.1016/j.jacr.2017.04.018.
[6] Keller, К. (2013). Strategic brand management: Building, measuring, and managing brand equity. New York: Prentice Hall.
[7] Kroskrity, P.V. (2021). Naming, international encyclopedia of linguistic anthropology. doi: 10.1002/9781118786093.iela0282.
[8] Madieva M. (2020). The foundations of the brand name: Structure and semantics of new complex brand names. Theoretical & Applied Science, 39-42. doi: 10.15863/TAS.2020.12.92.8.
[9] Reynolds, M. (2017). Why brand names are so important, according to science. Retrieved from https://www.huffpost.com/entry/why-brand-names-are-so-im_b_11930994.
[10] Sankrar, S. (1999). The effects of brand name suggestiveness and decision goal on the development of brand knowledge. Journal of Consumer Psychology, 8, 431-455.
[11] Subbarayalu, A. (2021). Branding higher education institutions: Challenges and potential strategies. International Journal of Education Economics and Development, 13(1), 58-75. doi: 10.1504/IJEED.2022.119335.
[12] Sukhanova, V.S, & Kotsiuba, A.Y (2019). Pragmatonyms in the onomastic space. Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Series: Philology, 5(43), 142-144. doi: 10.32841/2409-1154.2019.43.5.38.
[13] Tepla, O. (2021). Naming of educational organizations as a marketing tool. In Conference proceedings determinants of regional development (pp. 421-432).
[14] Xiaopeng, D., Mengchen, D. , Dian, G., Zhiyong, X., Jiang, J., & Yan, S. (2020). Difficult name, cold man: Chinese names, gender stereotypicality and trustworthiness. International Journal of PsychologyI, 56(1). doi: 10.1002/ijop.12727.
[15] Сhan, A.K., & Huang, Y.Y, (1997). Brand naming in China: A linguistic approach. Marketing Intelligence & Planning, 39.