Markova, Yu.
(2024).
Soft law as a distinct subtype of international legal discourse: On the issue of differentiation in the linguistic aspect .
International Journal of Philology,
15(1),
55-62.
https://doi.org/10.31548/philolog15(1).2024.0
У статті аналізується дискурс міжнародного м’якого права з точки зору його структурних, комунікативних, модальних, лексико семантичних і синтаксичних особливостей, які відрізняють ці квазіюридичні тексти від загальнообов’язкового жорсткого права. Метою дослідження є визначення лінгвістичних та комунікативних параметрів дискурсу м’якого права як окремого підтипу в межах міжнародно правового дискурсу. З’ясовано, що лінгвістичні параметри м’якого права включають використання пасивних конструкцій, безособових речень, складних хеджів, дієслів із семантикою рекомендації, бажаності та декларації, які вводять юридичні тексти. У позиції фразового суб’єкта замість позначень держав учасників використовуються назви об’єктів або цілей їхньої дії. Ці мовні засоби реалізують модальність рекомендації, бажаності, дозволеності та можливості на противагу модальності зобов’язання, характерної для текстів жорсткого права. Комунікативні параметри дискурсу м’якого права включають специфіку комунікативної мети та комунікативної структури. Комунікативна мета є полікомпонентною, оскільки містить інваріантну складову рекомендацію узгоджених правил міжнародної поведінки, та варіативні стратегії: тлумачення норм міжнародного права; виявлення солідарності щодо намірів держав діяти в єдиному напрямку; підготовки майбутніх документів з обов'язковою юридичною силою. З точки зору комунікативної структури, дискурс «м’якого права» структурований за допомогою лінійних та інтерактивних комунікативних ходів. Типова лінійна структура співвідноситься з змістовно композиційною організацією тексту м’якого права та включає п’ять компонентів комунікативних ходів: прийняття, обґрунтування, визначення ключових термінів, встановлення рекомендованих нормативних правил і сфери застосування, а також факультативний компонент інструменти, що забезпечують виконання норм документу. Інтерактивна структура стосується кваліфікації нормативних висловлень на основі функціонального критерію функції, що приписується встановленій нормі або її компонентам: роз’яснення, коментар, застереження тощо. Для текстів міжнародного м’якого права типовими є двокомпонентні інтерактивні ходи, де попередні ходи або ряд ходів містять різні обґрунтування того, чому необхідне наступна нормативна регламентація. Перспективою для майбутніх досліджень вбачаємо диференціацію жанрів м’якого права з лінгвістичної точки зору
міжнародно правовий дискурс; м’яке право; комунікативні параметри; модальність; лексико семантичні засоби; синтаксичні особливості
[1] Abbott, K.W., & Duncan, S. (2000). Hard and soft law in international governance. International Organization, 54, 421-456.
[2] Beijing Declaration. (1995). Fourth world conference on women. Retrieved from https://www.un.org/womenwatch/daw/beijing/platform/declar.htm.
[3] Bhatia, V.K. (1993). Analysing genre: Language use in professional settings. London: Longman.
[4] Byers, M. (2021). Still agreeing to disagree: International security and constructive ambiguity. Journal on the Use of Force and International Law, 8(1), 91-114. doi: 10.1080/20531702.2020.1761656.
[5] D’Amato, T. (2009). Softness in International Law: A self serving quest for new legal materials: A reply to Jean d’Aspremont. The European Journal of International Law, 20(3), 897-910. doi: 10.1093/ejil/chp059.
[6] Declaration of Basic Principles of Justice for Victims of Crime and Abuse of Power. (1985). Retrieved from https://www.unodc.org/pdf/rddb/CCPCJ/1985/A-RES-40-34.pdf.
[7] Declaration of Ethical Principles in relation to Climate. (2017). Retrieved from https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000260129.
[8] Declaration of Principles on Tolerance (1995). Retrieved from https://www.ohchr.org/en/resources/educators/human-rights-education-training/13-declaration-principles-tolerance-1995.
[9] Framework Convention for the Protection of National Minorities. (1995). Retrieved from file:///C:/Users/Home/Downloads/8A439011B9211A87C1257020004B8686-mrg-gen-30sep.pdf.
[10] Guzman, A.T., & Meyer, T. (2011). International soft law. The Journal of Legal Analysis, 2(1), 171-225.
[11] Harris, S. (1988). Court discourse as genre. In New developments in systemic linguistics: Theory and application. London: A&M.
[12] Kravchenko, N., & Pozhar, A. (2023). Directive acts in international legal discourse: Scale of illocutionary force intensity. International Jurnal of Philology, 14(2), 13-22.
[13] Kravchenko, N., Chaika, O., Kryknitska, I., & Letunovska, I. (2022). Commissive modality of international legal discourse: An implicit mitigation of the bindingness. Theory and Practice in Language Studies, 12(6), 1039-1047. doi: 10.17507/tpls.1206.03.
[14] Mantilla, G. (2023). Deflective cooperation: Social pressure and forum management in cold war conventional arms control. International Organization, 77(3), 564-598. doi: 10.1017/S0020818322000364.
[15] Markova, Ju. (2022). Peripherical means of translation adaptation of modality in Ukrainian translations of English based international legal texts. International Journal of Philology, 13(1), 50-58. doi: 10.31548/philolog2022.01.050.
[16] Mörth, U. (2004). Soft law in governance and regulation: An interdisciplinary analysis. Northampton: Edward Elgar Publishing.
[17] Ramos, F.P. (2021). Legal and institutional translation: Functions, processes, competences. Target. International Journal of Translation Studies, 33(2), 175-182. doi: 10.1075/target.21085.pri.
[18] Rasmussen, K., & Engberg, J. (2017). Genre analysis of legal discourse. HERMES - Journal of Language and Communication in Business, 12(22), 113-132. doi: 10.7146/hjlcb.v12i22.25497.
[19] Rio Declaration on Environment and Development. (1992). Retrieved from https://www.un.org/en/development/desa/population/migration/generalassembly/docs/globalcompact/A_CONF.151_26_Vol.I_Declaration.pdf.
[20] Sassòli, M. (2022). How will international humanitarian law develop in the future?. International Review of the Red Cross, 104(920-921). doi: 10.1017/S1816383122000431.
[21] Sulyok, K. (2024). Science, epistemology and legitimacy in environmental disputes – the epistemically legitimate judicial argumentative space. Leiden Journal of International Law, 37(1), 139-166.
[22] United Nations Framework Convention on Climate Change. (1992). Retrieved from https://unfccc.int/files/essential_background/background_publications_htmlpdf/application/pdf/conveng.pdf.
[23] Universal Declaration of Human Rights. (1948). Retrieved from https://www.un.org/en/about-us/universal-declaration-of-human-rights.