Chaika, O.
(2024).
Intercultural communication in multicultural education: Strategies, challenges, and opportunities .
International Journal of Philology,
15(1),
116-123.
https://doi.org/10.31548/philolog15(1).2024.012
У сучасному світі, який щодня стає дедалі різноманітнішим через соціально-політичні, економічні й освітні фактори впливу, питання ефективності міжкультурної взаємодії набуває особливого значення, а мультикультурна освіта за своєю природою покликана для створення й розвитку інклюзивних навчальних середовищ. У цій статті, відповідно, розглядаються складні аспекти взаємодії міжкультурної комунікації й мультикультурної освіти з метою розкриття мультикультурних стратегій, викликів та можливостей на допомогу й опору науково-педагогічним працівникам зокрема, що сприятиме розвитку ефективних міжкультурних компетенцій учасників освітнього процесу. Проаналізовано ключові теорії міжкультурної комунікації та мультикультурної освіти через дослідження взаємозв'язків між ними та їхня роль у розвитку культурної компетентності, емпатії та соціальної справедливості серед учасників різних культурних та соціальних груп в освітньому середовищі. Розглянуто виклики, пов'язані з культурними відмінностями, мовною різноманітністю та динамікою організації навчально-виховного й самоосвітнього процесів у навчальному контексті. Надано критичну оцінку педагогічним підходам, дизайну навчальних програм та програм підготовки викладачів, спрямованих на підвищення міжкультурного розуміння та інклюзивності. Розглянуто вплив технологічних досягнень та глобалізації на міжкультурну комунікацію в навчальних закладах, проаналізовано можливості та виклики, які їх супроводжують. Висновки сприяють активній дискусії щодо розвитку культурно чутливих та трансформаційних навчальних досвідів для учасників освітнього процесу незалежно від їхньої приналежності до культурних і етнічних груп
мультикультурність; мультикультурна освіта; міжкультурна компетентність; міжкультурна комунікація; емпатія; інклюзивна освіта
[1] Alim, H.S., & Paris, D. (2017). What is culturally sustaining pedagogy and why does it matter. Culturally Sustaining Pedagogies: Teaching and Learning for Justice in a Changing World, 11(1). doi: 10.22329/jtl.v11i1.4987.
[2] Amelina, S. (2022). Translation of lacunae for the prevention of intercultural communicative disorders. Interculturality in Language, Literature and Education, 5, 107-132.
[3] Bakum, Z., Palchykova, O., Kostiuk, S., & Lapina, V. (2019). Intercultural competence of personality while teaching foreign languages. Revista Espasios, 40, 23-24.
[4] Banks, J.A. (2015). Cultural diversity and education: Foundations, curriculum, and teaching. London: Routledge. doi: 10.4324/9781315622255.
[5] Bennett, M. (2013). Basic concepts of intercultural communication: Paradigms, principles, and practices. London: Hachette.
[6] Bondarenko, V. (2019). The role of language education in the formation of intercultural communication underconditions of globalization. State and Regions, 2(57), 32-36.
[7] Campinha-Bacote, J. (2002). The process of cultural competence in the delivery of healthcare services: A model of care. Journal of Transcultural Nursing, 13(3), 181-184. doi: 10.1177/10459602013003003.
[8] Chaika, O. (2023). Сultural sensitivity and diversity training for foreign language teachers. Contemporary Studies in Foreign Philology, 2(24), 396-410. doi: 10.32782/2617-3921.2023.24.396-410.
[9] Chaika, O. (2024). Polycultural tolerance in international business and law. In III International conference languages for specific purposes and ways of instruction and acquisition: Innovative approach (pp. 24-29).
[10] Crenshaw, K. (2021). Demarginalizing the intersection of race and sex: A black feminist critique of antidiscrimination doctrine, feminist theory and antiracist politics. University of Chicago Legal Forum, 1989, article number 8.
[11] Cross, T.L. (1989). Towards a culturally competent system of care. In A monograph on effective services for minority children who are severely emotionally disturbed (pp. 3-36). Washington: CASSP Technical Assistance Center, Georgetown University Child Development Center.
[12] Engeström, Y. (1987). An activity-theoretical approach to developmental research. Helsinki: Orienta-Konsultit.
[13] Gay, G. (2018). Culturally responsive teaching: Theory, research, and practice. New York: Teachers College Press.
[14] Holliday, A. (2021). Intercultural communication: An advanced resource book for students. London: Routledge.
[15] Jackson, J. (2019). Introducing language and intercultural communication. London: Routledge.
[16] Ladson-Billings, G. (2014). Culturally relevant pedagogy 2.0: aka the remix. Harvard Educational Review, 84(1), 74-84.
[17] Liu, X. (2023). Understanding multicultural education in Chinese higher education: The perspectives of ethnic minority students anduniversity educators. (Doctoral Dissertation, University of Helsinki, Helsinki, Finland).
[18] Rousseau, C.K., & Dixson, A.D. (2006). The first day of school: A CRT story. In Critical race theory in education: All God’s children got a song (pp. 57-65). New York: Routledge.
[19] Toohey, K., & Smythe, S. (2022). A different difference in teacher education: Posthuman and decolonizing perspectives. Language and Education, 36(2), 122-136.
[20] Torres, C.A., & Tarozzi, M. (2020). Multiculturalism in the world system: Towards a social justice model of inter/multicultural education. Globalisation, Societies and Education, 18(1), 7-18. doi: 10.1080/14767724.2019.1690729.
[21] Vygotsky, L.S., & Cole, M. (1978). Mind in society: Development of higher psychological processes. London: Harvard University Press. doi: 10.2307/j.ctvjf9vz4.