Kharchenko, S.
(2023).
Artificial intelligence and copyediting of media texts: Bifurcation points.
International Journal of Philology,
14(4),
76-88.
https://doi.org/10.31548/philolog14(4).2023.08
Статтю присвячено використанню штучного інтелекту в медіа, адже низка інформаційних агенцій, медіа застосовують його для виконання різноманітних завдань. З’являються документи, що встановлюють для редакцій та медіа етичні стандарти та принципи, які застосовуватимуть у роботі зі штучним інтелектом, або містять перші рекомендації щодо використання штучного інтелекту (зокрема, генеративного) в освіті й наукових дослідженнях. Визнано, що штучний інтелект відкриває нові можливості, але й водночас несе значні загрози. Наскільки штучний інтелект можна використовувати в медіа, зокрема для перефразовування і/або редагування текстів (зокрема прози для дітей), досі не вивчено. Methods. У дослідженні використано низку загальнонаукових та лінгвістичних методів. Зокрема, методи аналізу, синтезу, дедукції та індукції, описовий метод застосовано для обґрунтування теоретичної бази дослідження та узагальнення власних спостережень. Експериментальний метод використано, щоб перевірити можливості окремих наявних інструментів на основі штучного інтелекту для перефразовування і редагування текстів і з’ясувати, наскільки якісним є вторинний (перефразований) і/або відредагований за допомогою цих інструментів текст. Results and discussion. Аксіоматичним є твердження, що редагування чи саморедагування потребує будь-який текст. Безсумнівно, що сучасні технології з використанням штучного інтелекту полегшують роботу редактора, заощаджуючи дорогоцінний час. Спостережено, що українськомовний сегмент додатків і програм для роботи з текстом розвивається, а їхні розробники анонсують, що ці інструменти не тільки помічають мовні помилки, але й перефразовують текст, аналізуючи контекст, зберігаючи зміст і навіть пропонуючи кілька стилістичних варіантів. Визначено, що 1) наявні технології перефразування не досконалі, їх не можна беззастережно використовувати як один із творчих методів редагування текстів; 2) алгоритми перефразування / редагування текстів не здатні розуміти контекст події та комунікативну ситуацію, розрізняти пряме і переносне значення (наприклад, перифрази), враховувати психолінгвістичні характеристики тексту (як-от: у прозі для дітей), не знають синонімії синтаксичних одиниць тощо. Розглянуто й етичні аспекти використання технологій на основі штучного інтелекту. Зауважено, що додатки і програми для роботи з текстом ‒ інструменти, які можуть допомогти впоратися з певними завданнями, але не можуть замінити людину-редактора, зокрема її відчуття слова, стилю, тональності тексту, її креативність, навички вирішення проблем і здатність до критичного мислення
комунікативна ситуація; штучний інтелект; медіатекст; мова медіа; перефразування; редагування; перифраз; синтаксична одиниця; мова прози для дітей; етика
[1] Vaskivska, O.E. (2022). Technologies of artificial intelligence in modern journalism. In Materials of the 10th congress “Aviation in the XXI century – Safety in aviation and space technologies” (pp. 6.2.107-6.2.111). Kyiv: National Aviation University.
[2] Viznyuk, I.M., Buglai, N.M., Kutsak, L.V., Polishchuk, A.S., & Kylyvnyk, V.V. (2021). The use of artificial intelligence in education. Modern Information Technologies and Innovative Teaching Methods in the Training of Specialists: Methodology, Theory, Experience, Problems, 59, 14-22.
[3] Leontieva, T.S. (2022). Media for children as a convergent product. Scholarly Notes of TNU Named After V. I. Vernadskyi. Series: Philology. Journalism, 33(72), 210-215. doi: 10.32782/2710-4656/2022.4.2/35.
[4] Nanovska, V. (2023). Challenges and expectations: What newsrooms think about the implementation of artificial intelligence – JournalismAI survey. Retrieved from https://mediamaker.me/shho-redakczyiy-dumayut-pro-vprovadzhennya-shtuchnogo-intelektu-opytuvannya-journalismai-5368/.
[5] Nanovska, V. (2023). Where journalists can involve artificial intelligence – Cases of world publications. Mediamaker. Retrieved from https://mediamaker.me/de-zhurnality-mozhut-zaluchyty-shtuchnyj-intelekt-kejsy-svitovyh-vydan-4797/.
[6] Ohar, E. (2016). Convergent media for children in the Ukrainian information space. Printing and Publishing, 1, 184-191.
[7] Partiko, Z.V. (2017). General editing: Normative foundations. Lviv: VF Poster.
[8] Order of The Cabinet of Ministers of Ukraine No. 1556 “On the approval of the Concept of the development of artificial intelligence in Ukraine”. (2020, December 2). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text.
[9] Romantsova, B. (2023). Will ChatGPT replace editors?. Retrieved from https://litosvita.com/chatgpt-editors/.
[10] Shashenko, S. (2023). Advantages of involving artificial intelligence for optimization of design processes in the field of media. Ukrainian Information Space, 1(11), 163-174. doi: 10.31866/2616-7948.1(11).2023.279625.
[11] Yablonovska, N. (2017). Artificial intelligence and mass media: Challenges for training journalists. Visnyk of Lviv University. Journalism Series, 42, 95-101.
[12] Abdulsadek Hassan, A., & Akram Albayari. (2022). The usage of artificial intelligence in journalism. In Future of Organizations and Work After the 4th Industrial Revolution (pp. 175-197). doi: 10.1007/978-3-030-99000-8_10.
[13] ISO/IEC TR 24028:2020. (2020). Information technology — Artificial intelligence — Overview of trustworthiness in artificial intelligence. Retrieved from https://www.iso.org/standard/77608.html.
[14] Khormali, A., & Yuan, J.-S. (2021). ADD: Attention-based DeepFake detection approach. Big Data and Cognitive Computing, 5(4), article number 49. doi: 10.3390/bdcc5040049.
[15] Leah, C., Guanglu, Z., Goucher-Lambert, K., Kotovsky, K., & Cagan, J. (2022). Human confidence in artificial intelligence and in themselves: The evolution and impact of confidence on adoption of AI advice. Computers in Human Behavior, 127. doi: 10.1016/j.chb.2021.107018.
[16] Miao, F., & Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. Retrieved from https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000386693/PDF/386693eng.pdf.multi.
[17] Roe, J., & Perkins, M. (2023). What they’re not telling you about ChatGPT: Exploring the discourse of AI in UK news media headlines. Humanities and Social Sciences Communications, 10(1). doi: 10.1057/s41599-023-02282-w