У центрі уваги статті – комплексна проблематика новели «Силуети» (1923) Миколи Хвильового (1893-1933): дослідження мотиву рук, огляд того, як відчувається просторовість (простір кімнати) травмованими персонажами, діалектика тіла, що страждає від наслідків революції 1917 р., непрямий вплив кінематографічної практики (міжкадровий монтаж, позиція камери-оповідача), на мистецьке вираження індивідуального стилю письменника. Були доповнені релігійні, а саме християнські, аспекти, раніше описані Юрієм Безхутрим. Особливу увагу приділено персонажам Деми та Вероніки, які співвідносяться з автором як за біографічними й художніми параметрами, так і за деякими психоаналітичними складовими. У результаті винятково складні глибинні переживання персонажів зачіпають суміжність вигаданої «реальності» художнього твору та сучасної дійсності читача, оскільки цей наратив є яскравим взірцем аналізу стосунків між людьми з точки зору їхньої незадоволеності повсякденною реальністю, прагненням до ідеального. Подібно до кіноекрана, на якому протікає фільм, демонструючи глядачеві те, що має бути побачене, і те, як воно візуально сприймається, Микола Хвильовий умовно робить це у своїй художній прозі. Досліджувана новелла – це драма буденності соціальної реальності, де герої вже переступили поріг своєї приватної ілюзії (бажання змін, бажання бути потрібним, бажання любити), щоб зіткнутися з розчаруванням (фобією), а потім перейти на новий рівень ілюзії. У дослідженні використано систему з біографічного, системно-цілісного, герменевтичного, культурно-історичного та поетикального методів, що зумовлено специфікою дослідження, його об’єктом й предметом. Дані результатів здійсненого дослідження будуть корисними всім, хто займається вивченням питання індивідуально-авторського світосприйняття українського письменника, особливостями розвитку української літератури 1-ї пол. ХХ ст., фахівцям у галузі художнього мистецтва ХХ століття, фахівцям у галузі художньої антропології
тіло; свідомість; суспільний; персонаж; мистецтво; мета; ідеологія; монтаж; кадр; сцена
[1] Ageeva, V. (2011). Elegy for unfounded romantics. In Apology of modernity: An outline of the twentieth century (pp. 228-316). Kyiv: Grani-T.
[2] Ageeva, V.P., & Dzeverin, I.O. (1995). Mykola Khvylovyi. Novels, short story “The Story of the Sanatorium Zone”, “Woodcocks”. A novel. Poetic works. Pamphlets. Kyiv: Scientific Thought.
[3] Bekhutryi, Y.M. (2003). Mykola Khvylovyi: Problems of interpretation. Kharkiv: Folio.
[4] Bordwell, D., Thompson, K, & Smith, J. (2016). Film art: An introduction. New York: McGraw-Hill Education.
[5] Bourdieu, P. (2014). Men and machines. In Advances in social theory and methodology (pp. 304-317). London: Routledge.
[6] Fahle, O. (2017). Montage. In Handbuch Filmanalyse. Springer Reference Geisteswissenschaften (pp. 1-16). Wiesbaden: Springer. doi: 10.1007/978-3-658-13352-8_4-1.
[7] Grabowicz, G.G. (1998). Symbolic autobiography in the prose of Mykola Khvylovyi (some preliminary observations). Harvard Ukrainian Studies. Cultures and Nations of Central and Eastern Europe, 22, 165-180.
[8] Hayward, S. (2017). Cinema studies: The Key Concepts. London: Routledge. doi: 10.4324/9781315619729.
[9] Horbolis, L.M. (2021). Inter-artistic contacts of the Ukrainian text. Sumy: Publishing house of Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko.
[10] Hühn, P., Meister, Chr.J., Pier, J., & Schmid, W. (Eds.). (2014). Handbook of narratology. Boston: De Gruyter. doi: 10.1515/9783110316469.
[11] Ilnytzkyj, O.S. (1991). The modernist ideology and Mykola Khvylovyi. Harvard Ukrainian Studies, 3/4(15), 257-262.
[12] Ingarden, R.W. (1946). On the construction of the image. A sketch from the theory of art. Krakow: Printing House of the Jagiellonian University.
[13] Khvylovyi, M. (1992). Letters to Mykola Zerov. Kyiv: Dnipro.
[14] Khvylovyi, M. (2011). Silhouettes. In Mykola Khvylovyi: Selected works (pp. 130-143). Kyiv: Smoloskyp.
[15] Klee, P. (1968). Creative credo. In Theories of modern art: A source book by artists and critics (pp. 182-186). Berkeley: University of California Press.
[16] Kodak, M. (2008). Mykola Khvylovy as an artist-psychologist. Lutsk: Tverdynia.
[17] Kondratenko, N.V. (2012). Syntax of Ukrainian modernist and postmodernist artistic discourse. Kyiv: Dmytro Burago Publishing House.
[18] Kostiuk, G. (1986). Towards a new interpretation of Mykola Khvylovy's biography. In Mykola Khvylovyi: Works in five volumes (pp. 15-38). New York - Baltimore - Toronto: Association of Ukrainian Writers “Slovo” and Ukrainian Publishing House “Smoloskyp” named after V. Symonenko.
[19] Lenska, S.V. (2015). Ukrainian small prose of the 1920s - 1960s: Ideological and thematic dominants, genre models and stylistic strategies. (Doctoral dissertation, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine).
[20] Lepokhin, Ye. (2022). “The song remains the same”: Mykola Khvylovyi’s “non-canonical” short stories and “canonical” writer’s style”. Literary Process: Methodology, Names, Trend, 19, 62-70. doi: 10.28925/2412-2475.2022.19.8.
[21] Lepykhin, E. (2016). Cultural and historical context and individual consciousness: Destructive forms of reception of the world in Mykola Khvylovyi's short story “Barracks outside the city”. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: Philology, 2, 166-170.
[22] Levytska, O., & Mocherniuk, N. (2023). War discourse in the biographical novels about artists: Intermedial aspect. Respectus Philologicus, 43(48), 98-109. doi: 10.15388/RESPECTUS.2023.43.48.112.
[23] Lewis, J. (2014). Essential cinema: An introduction to film analysis. Boston: Wadsworth, Cengage Learning.
[24] Mailer, N. (2013). What I think of artistic freedom. In Mind of an outlaw: Selected essays (pp. 21-24). New York: Random House.
[25] Mostepan, O. (2013). The works of Mykola Khvylovyi in the context of the metaphor of illness (Psychological diseases in the writer's prose). Miracle Word, 11, 56-61.
[26] Muslienko, O. (2015). Mykola Khvylovyi (“Silhouettes”, “Sentimental History”): Transformation of the Künstlerroman model as a strategy of inversion of artistic meaning. Literary Process: Methodology, Names, Trends, 6, 135-139.
[27] Nesteleev, M.A. (2013). On the brink: Suicidal discourse of Ukrainian modernism. Kyiv: Akademvydav.
[28] Rajewsky, I.O. (2002). Intermediality. Tübingen: Basel.
[29] Ricoeur, P. (1992). Oneself as another. Chicago and London: The University of Chicago Press.
[30] Rorty, R. (1989). Contingency, irony, and solidarity. Cambridge, New York, Melbourne: Cambridge University Press.
[31] Schwanecke, Chr. (2015). Filmic modes in literature. In Handbook of intermediality: Literature – Image – Sound – Music (pp. 268-286). doi: 10.1515/9783110311075-016.
[32] Tarnawsky, M. (1992). European influence in Ukrainian modernist prose. Canadian Slavonic Papers, 34(1-2), 131-142. doi: 10.1080/00085006. 1992.11091981.
[33] Zizek, S. (1991). For they know not what they do: Enjoyment as a political factor. London: Verso.
[34] Zizek, S. (2010). Living in the end times. London: Verso.