Vakulyk, I.
(2023).
The richness of the lexical fund of European languages through the prism of international diplomacy terms.
International Journal of Philology,
14(2),
43-51.
https://doi.org/10.31548/philolog14(2).2023.05
Процес вивчення елементів слів на перший погляд здається застарілим і зашкарублим. Але стуктуралістичний підхід до вивчення мови допомагає не лише по-філософські поглянути на розвиток граматики, але й встановити глибинні зв’язки у будові закодованих значень, сприяє вивченню новітніх смислів у тенденціях номінацій, пов’язаних із інтернаціоналізацією та глобалізацією як феноменами сучасного життя. У широкому тлумаченні – це просто цікава і захоплююча подорож в історію мови, оскільки терміни з кінцевими елементами класичного походження дедалі частіше зазнають різного ступеня адаптації в сучасних європейських мовах. Розгляд шляхів і способів проникнення кінцевих терміноелементів у системи різних мов – важливий крок у вивченні сучасних мов, дослідженні етимології, вивченні терміноелементів у нових європейських мовах. У роботі презентовано детальний аналіз словникових дефініцій, у структурі яких виділено фінальні терміноелементи. Доведено, що будь-яка методика дослідження (контекстуальна, зіставна, інтерпретаційна, дистрибутивна, компонентна, асоціативна) має право на своє існування. А поява нових термінів чи адаптація давно відомих – це виклик цифровізаційним процесам сьогодення. Матеріалом для дослідження слугували етимологічні, тлумачні словники польської, німецької, французької, української мов. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що терміни з кінцевими елементами класичного походження зазнали різного ступеня адаптації в сучасних європейських мовах. Для них характерний «стандартний набір» семантичних груп значень, а за походженням терміни сходять до класичних мов. У статті використано описовий і зіставно-типологічний методи дослідження; динаміку адаптації термінів та їх значень проведено у синхронному зрізі та діахронії. Висновки ілюструють типові метамоделі, у яких закодовано інформацію. Компаративне дослідження містить рекомендації застосунку (термінологічна матриця існує і її потрібно дотримуватись; новітні технології і пов'язаний з ним штучний інтелект відшліфовуються завдяки мовним одиницям, які формують текстові відрізки; елементи термінології здатні екстраполюватися)
термінологічна матриця; наукова концепція; лексикографія; запозичені лексеми; фінальні афікси; термін; терміноелемент; класичні мови; терміни-запозичення; інтегральні семи
[1] Brückner, A. (1985). Etymological dictionary of the Polish language. Krakow: Cracow Publishing Company.
[2] Christen, N., & Neustein, A. (2023). GUIs, robots, and language: Toward a neo-Davidsonian procedural semantics. In A. Neustein, P.N Mahalle, P. Joshi & G.R. Shinde (Eds.) AI, IoT, Big Data and cloud computing for Industry 4.0. signals and communication technologies (pp. 525-571). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-29713-7_24.
[3] Classifying human-robot interaction: An updated taxonomy. (2023). Retrieved from https://www.sci.brooklyn.cuny.edu/~sklar/teaching/f06/air/papers/yanco-drury-tax-smc04.pdf.
[4] Dauzat, A. (1938). Etymological dictionary of the French language. Pаris: Larousse.
[5] Holly, A.Y., & Drury, J. (2004). Classifying human-robot interaction: An updated taxonomy. In Proceedings of the IEEE international conference on systems (pp. 2841-2846). Hague: Man & Cybernetics. doi: 10.1109/ICSMC.2004.1400763.
[6] Kimmeyer, L., Wortman, K., Kitayama, S., Lemelson, R., & Cummings, K. (2020). Culture, mind and brain: New concepts, models and applications. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781108695374.
[7] Kluge, F. (1975). Etymological dictionary of the German language. Strassburg: K. Trübner.
[8] Muratoglu, N., Halleran, A., & Shimeka, S. (2021). Implementing eTwinning in national education policies from practice to policy. Retrieved from https://data.europa.eu/doi/10.2797/6391.
[9] Selivanova, O. (2010). Linguistic encyclopaedia. Poltava: Enviroment-K.
[10] Smagorinsky, P. (2001). Rethinking protocol analysis from a cultural perspective. Annual Review of Applied Linguistics, 21, 233-245. doi: 10.1017/ S0267190501000149.
[11] Terminology Coordination Unit of the European Parliament. (2018). Why is terminology your passion? The fourth collection of interviews with prominent terminologists. Retrieved from http://surl.li/bcrhq doi 10.2861/969631.
[12] Vakarelov, O. (2010). Precognitive semantic information. Know, Technology and Polycy, 23, 193-226. doi: 10.1007/s12130-010-9109-5.
[13] Vakulyk, I., Voskoboinikova, H., Haharin, M., Chabaiovska, M., Dovzhuk, V., & Tomashevska, M. (2023). Globalization of the education space in EU countries and Great Britain through radical information reform. Amazonia Investiga, 12(65), 29-38. doi: 10.34069/AI/2023.65.05.3.
[14] van Dijk, T.A. (2009). Society and discourse how social contexts influence text and talk. Cambridge: Cambridge University Press.
[15] Walde, A. (1938). Latin etymological dictionary. Columbus: The Ohio State University.
[16] Why is terminology your passion? The fourth collection of interviews with prominent terminologists. (2018). Retrieved from http://surl.li/bcrhqdoi 10.2861/96963.
[17] Yahupov, V., et al. (2023). Lifelong learning: Models and methods of implementation. Kharkiv: РС Теchnology center. doi: 10.15587/978-617-7319-70-1.
[18] Zlatev, J. (2007). Embodiment, language and mimesis. Body, Language, Mind, 1, 297-337.
[19] Сhaika, O., Vakulyk, I., & Hutyriak, O. (2023). Multiculturalism in education: Teaching foreign languages and translation. Ad Alta: Journal of Interdisciplinary Research, 13(1), 10-16.