Міжнародний філологічний часопис

Телескопія як спосіб творення неолексики періоду пандемії в англійській та українській мовах

Оксана Тепла
Завантажити статтю
Анотація
Актуальність. Пандемія не тільки призвела до змін способу, умов життя людства, але й сприяла поповненню словникового складу англійської та української мов, будучи передумовою появи нових слів і словосполучень, що охоплювали коронавірусну тематику. Методи. Для досягнення поставленої мети використано метод аналізу мовознавчої літератури і метод узагальнення, Матеріалом наукової роботи слугували лексеми концептосфери «пандемія СOVID-19», отримані з допомогою довільної вибірки з україно- і англомовних сайтів та вебсторінок друкованих й онлайнових засобів масової інформації. Результати дослідження та їх обговорення. Розглянуто явище телескопії як процес творення нових лексем внаслідок злиття окремих елементів, простежено звуження межі телескопії. Виявлено, що чинником виникнення неолексем, утворених із допомогою телескопії, вважають «мовну економію», або «закон економії мовних зусиль», у якому поєднано прагнення до лаконічності і добір найбільш інформативних мовних засобів. Лінгвісти відзначають комбінований характер означеного явища, що зумовлено використанням способів стягнення основ (що властиве словоскладанню), скорочення та поділу слів (формотворення). Для структури телескопізму важливо визначити його базис, тобто порядок розташування частин у телескопізмі. Зазвичай базисом є останній мотивувальний елемент, якщо телескопізм схожий до словосполучення. Як показали результати дослідження, для творення неолексем періоду пандемії в порівнюваних мовах базисом виступають переважно самостійні частини мови. Відомі різні класифікації телескопізмів. Ми структурували аналізовані неолексеми відповідно до класифікації, в основу якої покладено структурний принцип: повні телескопізми, часткові телескопізми, гаплологи. Найбільш продуктивними типом творення телескопізмів в англійській мові є часткова телескопія. В українській мові телескопічний спосіб словотворення розвинувся під впливом англійської мови і на сучасному етапі є малопродуктивним у творенні неолексем періоду пандемії
Ключові слова

лексичні інновації; неологізми; неологія; COVID-новотвори; телескопія

ЦИТУВАТИ
Tepla, O. (2023). Telescopy as a way of creating neolexicon of the pandemic period in English and Ukrainian . International Journal of Philology, 14(1), 44-52. https://doi.org/10.31548/philolog14(1).2023.05
Використані джерела

[1] Guralnik, T.A., & Pavlova, A.V. (2020). Language play and lexical innovation of the 21st century English. European Proceedings of Social and Behavioural Sciences, 83, 168-179. doi: 10.15405/epsbs.2020.04.02.19.

[2] Kharchenko, S.V (2020). Novelties of the coronavirus pandemic in the media space of Ukraine. International Journal of Philology, 11(4), 104-110.  

[3] Misnyk, N.V. (2019). Derivational processes as an aspect of the formation of the terminological fund of medical science. Retrieved from https://iul-nasu.org.ua/pdf/termvisnik/terv_2019_5_38.pdf.

[4] Omelchuk, S.A, & Mandych, T.M (2020). Contextual analysis of the abbreviation Covid-19 and its lexical variants at the intersection of lexicology, word formation and syntax. In Challenges and achievements of European countries in the field of philological research. Riga, Latvia: Baltija Publishing House.

[5] Roig-Marín, A. (2021). English-based coro-neologisms: A short survey of our Covid-19-related vocabulary. English Today, 37(4), 193-195. doi: 10.1017/S0266078420000255.  

[6] Semehin, T.S (2022). VAX as a new stage in the development of COVID neologisms. KNLU Bulletin. Series Philology, 25(1), 98-102.

[7] Shchepok, A.O. (2021). Ukrainian vocabulary of the coronavirus. Scientific notes of Vernadsky TNU. Series: Philology. Journalism, 32(71), 83-88.

[8] Syzonov, D. (2021). Concept of creating an e-filing system of language innovations (media and ecological aspect). Logos, 107, 145-154.

[9] Tepla, O.M. (2022). Creation of the coronavirus vocabulary as a trend in the development of neology. International Philological Journal, 13(1).

[10] Tereshchenko, L.Y. (2020). Linguistic response to COVID-19: Language game and translation difficulties. In Socio-political, economic and humanitarian dimensions of Ukraine's European integration: Collection of scientific papers of the VIIІ International scientific and practical conference (pp. 254-261).

[11] Tymchuk, A.O. (2020). Semantic analysis of neologisms during the Covid-19 pandemic (based on the English-language website of the BBC. Almanac of Science, 5(38). 

[12] Tymoshchuk, N. (2021). Neologisms for the phenomena of Covid-19: Morphological aspect. Actual issues of the Humanities, 35(5), 168-172. doi: 10.24919/2308-4863/35-5-25.

[13] Vesna, T.V., & Teletska, T.V. (2020). Lexical innovations during the coronavirus pandemic. Notes on Romance and Germanic Philology, 1, 82-89.

[14] Zatsny, Y.V. (2007). Modern English-speaking world and enrichment of vocabulary. Lviv: PAIS.

[15] Zavodna, L. (2021). Lexical novelties caused by modern social processes. Youth and the Market, 9, 140-144. doi: 10.24919/2308-4634.2021.243957.

[16] Zhulinska, M. (2021). Neologisms of the pandemic period as a reflection of public consciousness. International Relations, Public Communications and Regional Studies, 1(9), 63-72. doi: 10.29038/2524-2679-2021-01-63-72.

[17] Zrigue, A. (2020). COVID-19 telescoping and neologisms. International Journal of Arts and Social Science, 3(4).