Стратегія самопрезентації сучасного українського політика: прагмалінгвістичний вимір

Інна Завальнюк, Валентина Богатько
Анотація

У статті проаналізовано одну з мовленнєвих стратегій – стратегію самопрезентації, яку активно застосовують у сучасному українському політичному дискурсі. Установлено, що питання ролі політичного дискурсу, зокрема впливу мовної особистості українського політика на формування внутрішнього і зовнішнього політичного іміджу країни, набуває сьогодні особливої актуальності з огляду на умови багатонаціональної й полімовної ситуації, яка склалася в Україні, з одного боку, й повномасштабного вторгнення російської федерації на нашу землю, з іншого боку. У таких умовах змінюються механізми самопредставлення, тактики реалізації мовного впливу представників влади на громадян держави, що й потребує вивчення. У науковій розвідці з’ясовано роль самопрезентації у формуванні мовної особистості українського політика, проаналізовано основні механізми цієї комунікативної стратегії і прагмалінгвістичну специфіку її реалізації в умовах сьогодення. Акцентовано на взаємозалежності, узаємопідпорядкуванні змістового наповнення комунікативної стратегії самопрезентації мовної особистості й широкого спектру методик комунікації та комунікативних інтенцій самопрезентантів. Установлено, що засобами актуалізації стратегії самопрезентації слугують тактики ототожнення, самовихваляння, демонстрації професійного успіху й обіцянки, застосування яких окреслене певними мовними засобами. З’ясовано специфіку згаданих тактик і представлено опис лексико-граматичних засобів, які є важливими у формуванні стратегії самопрезентації мовної особистості, оскільки істотно увиразнюють не лише комунікативно-ситуативні ознаки мовлення окремих політиків, а й авторські дискурси політичних діячів у межах різних тактик. Перспективу дослідження вбачаємо у вивченні механізмів реалізації інших комунікативних стратегій у мовній діяльності відомих українських політиків, окресленні прагмалінгвістичної специфіки їхніх висловлень, ураховуючи інтенції адресанта й особливості сприймання інформації адресатом

Ключові слова

акт самовираження; тактики самопрезентації; комунікативна інтенція; мовна особистість; прагмалінгвістична специфіка; політичний дискурс

ЦИТУВАТИ
Zavalniuk, I., & Bohatko, V. (2023). Strategy of self-presentation of the modern Ukrainian politician: The pragmalinguistic dimension . International Journal of Philology, 14(1), 6-16. https://10.31548/philolog14(1).2023.01
Використані джерела

[1] Charteris-Black, J. (2014). Analysing political speeches: Rhetoric, discourse and metaphor. Basingstoke: Palgrave Macmillan.

[2] Derenchuk, N.V. (2018). The linguistic portrait of a modern Ukrainian politician. (Dissertation for the degree of PhD in Philological Sciences). Lutsk.

[3] Kirichok, I. (2017). Self-presentation of future heads of general educational institutions as a psychological and pedagogical problem. Young Scientist, 5, 369-374.

[4] Kuzmich, N. (2013). Communicative strategy of self-presentation and tactics of its implementation (based on the materials of television interviews). Bulletin of Lviv University. Foreign Languages Series, 21, 89-94.

[5] Lazarenko, N.I, Kolomiets, A.M, Palamarchuk, O.M. (2018). Communication in the Internet space: psychological aspect. Information Technologies and Learning Tools, 65(3), 249-261.

[6] Oktar, L. (2001). The ideological organization of representational processes in the presentation of them and us. Discourse & Society, 12(3), 313-346. doi: 10.1177/0957926501012003003.

[7] Papish, V. (2014). Self-presentation of a demonstrative linguistic personality in Lesia Ukrainka's dramatic poem “Obsessed”. Scientific Notes of the National University of Ostroh Academy. Series: Philological, 48, 99-102.

[8] Pavlushenko, O., Mazai, L., Kolia-dych, Y., Pavlykivska, N., Prokopchuk, L., & Poliarush, N. (2021). The concept of the Family in the thinking of the young generation of Ukrainians. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 11(1), 125-128.

[9] Schlenker, В. (2003). Self-presentation. In Hand-book of self and identity (pp. 492-518). New York: Guilford.

[10] Serdiychuk, L. (2004). Autobiography as a way of self-presentation of a linguistic personality. Bulletin of Zhytomyr Ivan Franko State University, 16, 120-122.

[11] Stryi, L. (2015). Ritual genres of Ukrainian political discourse: Structural-semantic and linguistic-pragmatic aspects. (PhD thesis, Odesa I.I. Mechnikov National University, Odesa, Ukraine). 

[12] Tedeschi, J. (1981). Identities, the phenomenal self, and laboratory research. In Impression management theory and social psychological research (pp. 3-22). New York: Academic Press. doi: 10.1016/B978-0-12-685180-9.50006-3.

[13] Wodak, R. (2007). Pragmatics and critical discourse analysis. A cross-disciplinary inquiry. Pragmatics & Cognition, 15(1), 203-225. doi: 10.1075/pc.15.1.13wod.

[14] Yashenkova, O.V. (2010). Fundamentals of the theory of language communication. Kyiv: Akademia Publishing Centre.

[15] Zavalniuk, I., Kholod, I., Bohatko, V., Pavlyuk, O. (2022). Lexical-syntactical repetition in the system of stylistic figures: Status, specification, functions. Ad Alta: Journal of Interdisciplinary Research, 12(1), 268-274.