Yakushko, K., Polishchuk, A., & Berezova, L.
(2022).
The students’ linguistic work with english three components terminological cartographical statements .
International Journal of Philology,
13(4),
112-121.
Актуальність. Сьогодні спостерігаємо нестачу деталізованих розвідок з спостереження лінгвістичної роботи студентів впродовж декількох стадій з метою розвитку поліпрофесійних загальних навичок. Методи. Застосовано педагогічний експеримент під час лінгвістичної роботи майбутніх картографів. Результати. Існують такі розряди трьохкомпонентних сталих кліше з морфемою «карт» (далі – ТСТКК) відповідно їх структурних особливостей, як кліше з наявними додатковими прийменниками та сполучниками та ТСТКК без додаткових прийменників та сполучників, серед яких достатньо часто вживаються лише ТСТКК із одноразовим використанням прийменника «of та рідковживані ТСТКК із одноразовим використанням сполучника «and» або ТСТКК із одночасним одноразовим вживанням і сполучника «and», і прийменника «for».Виявлено певні характеристики ТСТКК за наявними частинами мови у вісьмох різновидах з пріоритетністю вживання ТСТКК у прикметниково-прикметниково-іменникових відношеннях та прикметниково-прикметниково-іменникових відношеннях та рідко вживані дієприкметниково-прикметниково-іменникових відношення та іменниково-прикметниково-іменникові відношення так само,як і поодиноко вживані ТСТКК з іменниково-числівникових або займенниково-іменникових відношень; власні назви у ТСТКК не вирізняються високою частотністю, хоча й несподівано наявні у порівнянні з іншими галузями термінознавства. Результати лінгвістичного огляду доцільно використовувати на практиці під час укладання трьох типів діалогів. Перспективи подальших розвідок є опису досвіду підбору термінологічних структур з практичною метою розвитку іншомовних вмінь слухачів вищої освіти
cталі сполуки; трьохкомпонентна побудова; картографічний словниковий склад; землевпорядкування; версія іноземною мовою
[1] Berezova, L.V., Mudra, S.V., Yakushko, K.H. (2018). The effect of webquests on the writing and reading performance of university students. Information Technologies and Learning Tools, 64(2), 110-118. doi: 10.33407/itlt.v64i2.1979.
[2] Brazilian Institute of Geography and Statistics. Cartographic dictionary. (n.d). Retrieved from https://www.ibge.gov.br/en/geosciences/methods-and-reference-documents/terminology-and-glossaries/18546-cartographic-dictionary.html?=&t=sobre.
[3] Chaika, O.I (2021). Educating multiculturalism in higher education through reflection. International Philological Journal, 12(4), 145-148. doi: 10.31548/philology2021.04.026.
[4] Drozdova, I.P. (2012). The system of exercises for the development of professional speech of students of higher educational institutions of non-philological profile. Scientific notes. Series “Pedagogy”, 1, 74-79.
[5] Kusil, V., & Grabovska, I. (2019). Theoretical foundations of the study of metacommunicative markers in modern linguistics. In Materials of the international scientific-practical conference “Trends and prospects for the development of science and education in the context of globalisation” (pp. 344-346). Pereiaslav.
[6] Litinsky, V.V. (2001). Geodetic encyclopaedic dictionary. Lviv: Evrosvit.
[7] Perry-Castañeda Library Map Collection. Glossary of Cartographic Terms. (n.d). Retrieved from https://maps.lib.utexas.edu/maps/glossary.html.
[8] Polishchuk, A.V. (2016). Formation of foreign language communicative competence of students of non-philological specialities in the light of European standards of education quality. In Pedagogy in the system of humanitarian knowledge (pp. 115-116). Kherson: Helvetica Publishing House.
[9] Sidoruk, G.I. (2021). Analysis of structural and semantic characteristics of agricultural terms in the translation aspect. International Philological Journal, 12(4), 40-44. doi: 10.31548/philolog2021.04.007.
[10] Syrotina, O.O (2022). Morphological concept BIO- in the processes of conceptual derivation of English biotechnological units. International Philological Journal, 13(1), 34-40.
[11] Usyk, L.M., Pryimak, L.V., Siliutina, I.O. (2022). The role of English linguistic terminology in modern scientific discourse. International Philological Journal, 13(1), 14-23. doi: 10.31548/philolog2022.01.014.
[12] Vaskivska, H., Palamar, S., & Poryadchenko, L. (2019). Psycholinguistic aspects of forming a culture of dialogue communication. Psycholinguistics, 26(2), 11-26. doi: 10.31470/2309-1797-2019-26-2-11-26.
[13] Yakushko, K.G. (2022). Development of professional mobility of future cartographers through foreign language linguistic studies. In Modern education: Strategies and technologies of learning (pp. 443-447). Pereyaslav: Dombrovska.
[14] Yaremenko, N.V. (2021). Implementation of elements of subject-integrated learning for the development of students' oral communication. International Philological Journal, 12(4), 145-149 doi: 10.31548/philolog2021.03.145.
[15] Yatsenko, T., Ivashkevich, E., Galushko, L., & Kulakova, L. (2022). Dialogue in the deep cognition of the subject's psyche: The functioning of pragmatic reference statements. Psycholinguistics, 31(1), 187-232.