Lashkul, V.
(2022).
Conceptual categories represented by English language epizootological terms.
International Journal of Philology,
13(4),
50-57.
https://doi.org/10.31548/philolog13(4_1).2022.005
У статті розглянуто понятійні категорії, представлені англомовними термінами епізоотології. Актуальність розвідки зумовлена потребою у систематизації епізоотологічної термінології через моделювання понятійних категорій, репрезентованих мовними засобами. Метою цього дослідження є вивчення категоризації англомовних термінологічних одиниць епізоотології відповідно до типів понять, які вони репрезентують, та визначення відсоткового співвідношення складу виділених груп у рамках аналізованої галузі знання. Дослідження проводилось на основі вибірки лексикографічних даних, зафіксованих у спеціалізованих та тлумачних словниках англійської мови. У ході аналізу лексикографічного матеріалу було запропоновано методи суцільної вибірки мовного матеріалу, дефініційного аналізу, класифікації, а також порівняльний аналіз та статистичний метод. Відповідно до мети дослідження проаналізовано підходи вчених до визначення типології категорій. Різні наукові дисципліни мають свій власний набір категорій, що базуються на буттєвих (онтологічних) категоріях як найбільш абстрактних величинах, які є невід'ємними характеристиками дійсності і відображають її найбільш загальні властивості і зв'язки. Типологія категорій варіюється залежно від належності термінологічних корпусів до технічних, природничих чи гуманітарних наук. Аналіз термінів епізоотології показав, що вони структуруються за такими категоріями: «біологічний об'єкт», «процес», «ознаки і властивості», «методи і технології», «величини і одиниці виміру» У досліджуваній термінології ці категорії виконують функції класифікації, інформативності та ідентифікації. У статті визначено найбільш і найменш поширені понятійні категорії, які виражаються англомовними термінами епізоотології. Обґрунтовано важливість вивчення типології термінологічних одиниць для аналізу системної організації спеціалізованої лексики
понятійні категорії; епізоотологія; термінологічні одиниці; класифікація; системна організація; мовні засоби
[1] Abrosimova, E.Е. (2022). Veterinary discourse in the mirror of modern scientific research: A systematic review. Philological Sciences. Issues of Theory and Practice, 15(3), 751-758.
[2] Amelina, S.M., & Hopak, I.M. (2016). Structural and semantic characteristics of English terms of the sublanguage of veterinary medicine in the context of Ukrainian translation. Scientific Bulletin of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Philological Sciences, 248, 156-161.
[3] Atamas, V.Y. (2008). Modern problems of epizootology. Agrarian Bulletin of the Black Sea Region: Collection of Scientific Papers, 42(2).
[4] Bekisheva, E.В. (2007). Forms of linguistic representation of epistemological categories in clinical terminology.
[5] Cherepovska, T., & Binkevych, O. (2019). Morphological peculiarities of veterinary terminology in the context of teaching English for specific purposes. Scientific Notes of the National University of Ostroh Academy: Philology Series, 5(73), 310-312. doi: 10.25264/2519-2558-2019-5(73)-310-312.
[6] Edward, B. (2015). Black's veterinary dictionary. London: Bloomsbury.
[7] Golovanova, E.I. (2011). Introduction to cognitive terminology.
[8] Grinev-Grinevich, S.V. (2008). Terminology.
[9] Kandelaki, T.L. (1977). Semantics and motivation of terms.
[10] Komarova, L.N. (2017). Origins of veterinary terminology. New Word in Science: Strategies of Development, 209-211.
[11] Lashkul, V.A (2021). Linguistic means of the process category in English epizootic terminology. International Philological Journal, 12(4), 50-54.
[12] Latu, M.N. (2015). Nomination in developing term-systems. Pyatigorsk.
[13] Nedosekov, V.V., Lytvyn, V.V., Polishchuk, V.P., Melnyk, V.V., Gomzykov, O.M., Martyniuk, O.G. (2014). Dictionary of epizootological terms. Kyiv: OJSC “Ryabina”.
[14] Nemova, T.V, & Lychuk, M.I. (2020). Features of the formation and translation of terminology of clinical veterinary haematology. International Journal of Philology, 11(3), 73-81.
[15] Porta, M. (2015). A dictionary of epidemiology. Retrieved from http://www.academia.dk/BiologiskAntropologi/Epidemiologi/PDF/Dictionary_of_Epidemiology__5th_Ed.pdf.
[16] Rozhkov, Y. (2022). Linguistic representation of the feature category in the еnglish clinical veterinary terminology. Cogito – Multidisciplinary Research Journal, 14(1), 188-203.
[17] Rozhkov, Y., & Syrotin, A. (2021). Verbalization of the concepts of disease and animal disease in English. Cogito – Multidisciplinary Research Journal, 13(4), 224-233.
[18] Rozhkov, Y., Syrotina, O., & Lashkul, V. (2022). Semantic phenomena in English clinical terminology of veterinary medicine. Cogito – Multidisciplinary Research Journal, 14(3), 247-266.
[19] Rozhkov, Y.G. (2021). Verbalisation of animal diseases by means of English: Linguistic-cognitive and structural-semantic aspects. (Doctoral thesis, Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University, Kyiv, Ukraine).
[20] Superanskaya, A.V., Podolskaya, N.V., & Vasilieva, N.V. (2003). General terminology. Issues of theory.
[21] Syrotina, E.A. (2021). Representation of the process category in the English-language clinical terminology of veterinary medicine. Studia Humanitatis, 3.
[22] Timkina, Y.Y. (2017). English-speaking lexico-grammatical units of the field “Veterinary”. Baltic Humanities Journal, 2(19), 62-65.
[23] Yagenich, L.V. (2020). To the question of classification of terminology of veterinary medicine in modern English. Fundamental Science to Universities, 1, 342-351.
[24] Zherebilo, T.V. (2010). Dictionary of linguistic terms. Nazran: Pilgrim.