Vakulyk, I.
(2022).
The concept of “information space” of the present: Sources, state, prospects .
International Journal of Philology,
13(4),
75-84.
https://doi.org/10.31548/philolog13(4_1).2022.008
Інформацію завжди цінували, тепер вона стала ще ціннішою. Сьогодні її вважають найважливішим ресурсом розвитку суспільства. Останнім часом питання, пов’язані з інформаційною війною, активно обговорюються не лише в нашій країні, але й за її межами. Незважаючи на тридцятирічну незалежність нашої країни, концепція інформаційного простору все ще не втратила своєї актуальності. Тому нашим завданням стало продемонструвати, за допомогою яких фреймів (у широкому їх тлумаченні з погляду лінгвістики, психології, комунікації загалом і знання як картини світу, джерелом яких виступають час, обставини та дії) відбувається кадрування інформації. Мета дослідження – презентувати концепт «інформаційний простір» у проєкції на сьогодення. Багатовимірність висвітлення даної проблематики у науковому дискурсі пояснюється різними фактичними матеріалами. Тому у роботі використано традиційні методи наукового дослідження – аналіз та синтез – із метою виявлення найважливіших особливостей досліджуваного явища. Обговорення. Мовні одиниці мають різне тематично-жанрове навантаження, відтак і композиційно вибудовують власні схованки у комунікативному просторі. Існують коди – рубрифікатори – символи, які допомагають розшифрувати будь-яку інформацію. Ми спробували висвітлити концепцію інформаційного простору, виходячи із власних спостережень і напрацювань, які можуть не збігатись із загальноприйнятими. Основними перевагами його є високий рівень мобільності. Висновки. Проаналізовано, як відбувається інформаційна безпека, і що впливає на неї. Подано власне тлумачення «інформаційного простору» у контексті сучасної комунікації. Це закодована інформація, яку потрібно вміти розшифрувати. А інструменти і платформи кожен обирає сам. Дане дослідження може бути використаним при викладанні теорії дисциплін, пов’язаних із алгоритмізацією, програмуванням, штучним інтелектом, лінгвістичними експериментами, математичною лінгвістикою і логікою. Інформаційний простір – це узагальнене поняття набутого мовного досвіду людства на основі об’єктів фізичного світу. Інформація може або копіюватись, або набувати нового звучання. Інформація лише тоді стає валідною, коли гарантована своїм використанням
картина світу; концепт; інформаційний простір; мова; комунікація; смисли; текст; інтенція; код
[1] Akulshyn, O.V. (2013). Internet communication in the activities of security sector institutions: Theoretical and applied aspect. Kyiv, Luhansk: Yantar.
[2] Balalaeva, O.Yu. (2013). Faceted classifications of electronic means of educational use. Information Technologies and Learning Tools, 38(6), 41-52.
[3] Batsevich, F.S (2010). Essays on linguistic pragmatics. Lviv: PAIS.
[4] Blikhar, V.S., Kozlovets, M.A., Gorokhova, L.V., Fedorenko, V.V., & Fedorenko, V.O. (2020). Philosophy: A dictionary of terms and personalities. Kyiv: KVIC.
[5] Business, innovation, management: Problems and prospects. (2021). In Collection of the II International Scientific and Practical Conference. Kyiv: Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute.
[6] Crick, F., & Koch, C. (1990). Towards a neurobiological theory of consciousness. Seminars in the Neurosciences, 2, 263-75.
[7] Crick, F., & Koch, C. (1991). Some reflections on visual awareness. Symposium on Quantitative Biology, 55, 953-962. doi: 10.1101/sqb.1990.055.01.089.
[8] Dagenbach, D., Carr, Th., & Wilhelm-sen, A. (1989). Task-induced strategies and near-threshold priming: Conscious effects on unconscious perception. Journal of Memory and Language, 28, 412-443.
[9] Dennett, D.C. (1988). Quining qualia. In Consciousness in modern science (pp. 42-47). New York: Clarendon Press/Oxford University Press.
[10] Dictionary of the Ukrainian language. Manipulation. (n.d). Retrieved from http://sum.in.ua/s/manipuljacija.
[11] Dulany, D.E. (1985). On consciousness in syntactic learning and judgment: A reply to Reber, Allen and Regan. Journal of Experimental Psychology General, 114(1), 25-32. doi: 10.1037/0096-3445.114.1.25.
[12] Encyclopaedia of literary studies. (2007). Manipulation. Retrieved from http://slovopedia.org.ua/42/53404/285589.html.
[13] Ericsson, K.A., & Simon, H. (1984). Protocol analysis: Verbal reports as data. Cambridge: MIT Press.
[14] Ferer, E., & Biederman, I.A. 1962). Comparison of reaction time and verbal report in the detection of masked stimuli. Journal of Experimental Psychology, 64(2), 126-30.
[15] Foss, D.J., & Hakes, D.T. (1978). Psycholinguistics: An introduction to the psychology of language. New Jersey: Prentice Hall.
[16] Kimmeyer, L., Wortman, K., Kitayama, S., Lemelson, R., & Cummings K. (2020). Culture, mind and brain: new concepts, models and applications. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781108695374.
[17] Law of Ukraine No. 2657-XII “On Information”. (1992, жовтень). Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657–12.
[18] Lorini, G., & Moroni, S. (2020). How to make norms with drawings: An investigation of normativity beyond the realm of words. Semiotica, 233, 55-76. doi: 10.1515/sem-2018-0062.
[19] May, K. (2004). The information society. A sceptical view. Kyiv: K.I.S.
[20] Nycz, J. (2019). Media and second dialect acquisition. Annual Review of Applied Linguistics, 39, 152-160. doi: 10.1017/S0267190519000060.
[21] Pocheptsov, G.G. (2006). Theory of communication. Kyiv: Vakler.
[22] Pocheptsov, O.G. (1986). Fundamentals of pragmatic description of a sentence. Kiev: Higher School.
[23] Rajagopalan, K. (2000). On Searle [on Austin] on language. Language & Communication, 20(4), 347-391. doi: 10.1016/S0271-5309(00)00007-0.
[24] Searle, J.R, & Vanderveken, D. (1985). Speech acts and illocutionary logic. In Logic, Thought and Action (pp. 109-132). Dordrecht: Springer. doi: 10.1007/1-4020-3167-X_5.
[25] Selivanova, O.O. (2008). Modern linguistics: Directions and problems. Poltava: Dovkrivka-K.
[26] Shpeer, A. (n.d.). Biography. Retrieved from http://www.people.su/ua/126010_2.
[27] Slyusarevsky, M.M. (1999). Information space: Criticism of existing definitions and an attempt to build a theory. Herald of Kharkiv State University: Personality and Transformational Processes in Society. Psychological and Pedagogical Problems of Modern Education, 439(4-5), 337-342.
[28] Smagorinsky, P. (2001). Rethinking protocol analysis from a cultural perspective. Annual Review of Applied Linguistics, 21, 233-245. doi: 10.1017/S0267190501000149.
[29] Snitko, O.S (1992). Cultural analysis of images-indicators of evaluative meanings. Language and Culture, 61-62.
[30] Teun, A., & Van Dijk. (2009). Society and discourse how social contexts influence text and talk. Cambridge: Cambridge University Press.
[31] Vakulyk, I.I. (2015). Linguistic aspects of scientific communication in synchrony and diachronic. Kyiv: Print Service.
[32] Vernadsky National Library of Ukraine. (n.d). Retrieved from http://surl.li/dhayp.
[33] Zeman, D. (2021). Value in Language. Organon F, 28(3), 498-504. 1335-0668. doi: 10.31577/orgf.2021.28301.