У статті схарактеризовано особливості та когнітивний потенціал суфіксальної термінодеривації у підмові ветеринарної медицини. Лінгвістичне дослідження та опис утворення термінологічної системи ветеринарної медицини є актуальним, оскільки суфіксація як дериваційно-когнітивний та еволюційний механізм мови ветеринарії не вивчена достатньою мірою лінгвістичною наукою. Матеріалом дослідження послужила вибірка лексикографічних даних, зафіксованих в англійських спеціалізованих словниках. Основними методами, які використовуються в нашому дослідженні, є метод семантичного аналізу термінів, лексикографічний аналіз, методи класифікації та систематизації, метод дериваційного аналізу термінологічних одиниць. Подано різні наукові підходи до визначення поняття деривації, яка нині як самостійний мовний глобальний процес та феномен активно вивчається у зв'язку з розвитком когнітивного термінознавства та визнанням креативної функції мови у процесах створення нових термінологічних знаків. У дериваційний системі мови ветеринарії найпопулярнішою є суфіксація. Характерними ознаками суфіксів англомовної терміносистеми ветеринарної медицини є, по-перше, стабільність категоріальної приналежності, по-друге – наявність значення. Наведені нами приклади однозначно свідчать, що суфікси виконують функцію класифікації визначення понятійної приналежності того чи іншого ветеринарного терміна. Процеси суфіксальної термінологічної деривації субстантивів у ветеринарній термінології є важливими когнітивними процесами розвитку наукової картини світу і мови в цілому. Аналіз специфіки та ролі суфіксації у терміноутворенні показує низку важливих аспектів. По-перше, виявляється тенденція до закріплення певних суфіксів за окремими категоріями понять, у зв'язку з чим можна виділити групи суфіксів, що виражають категорії особи, процесуальності, предметності, властивості. По-друге, спостерігається синонімія та омонімія суфіксальних формантів. Процеси суфіксальної термінодеривації мають характерну властивість, яка дозволяє відобразити в когнітивній структурі терміна його категоріальну приналежність, тобто належність терміна до певного понятійного класу
ветеринарна термінологія; деривація; суфіксальна термінодеривація; категорії; когнітивні процеси; класифікація
[1] Amelina, S.M., & Hopak, I.M. (2016). Structural and semantic characteristics of English terms of the sublanguage of veterinary medicine in the context of Ukrainian translation. Scientific Bulletin of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Philological Sciences, 248, 156-161.
[2] Cherepovska, T., & Binkevich, O. (2019). Morphological peculiarities of veterinary terminology in the context of teaching English for specific purposes. Scientific Notes of the National University of Ostroh Academy: Philology Series, 5(73), 310-312. doi: 10.25264/2519-2558-2019-5(73)-310-312.
[3] Ganich, D.I., & Oliynyk, I.S. (1985). Dictionary of linguistic terms. Kyiv: Higher School.
[4] Karbovnik, I.V. (2018). Latin clinical veterinary terminology: Word-formation, lexical-semantic and syntactic aspects. Scientific Bulletin of the LNUVMB named after S.Z. Grzycki, 20(86), 161-166. doi: 10.15421/nvlvet8631.
[5] Nedosekov, V.V., Lytvyn, V.P., Polishchuk, V.V., Melnyk, V.V., Gomzykov, O.M, Martyniuk, O.G. (2014). Dictionary of epizootological terms. Kyiv: OJSC Ryabina.
[6] Nemova, T.V., & Lychuk, M.I. (2020). Features of the formation and translation of terminology of clinical veterinary haematology. International journal of philology. International Journal of Philology, 11(3), 73-81.
[7] Nemova, T.V., & Lychuk, M.I. (2022). Clinical veterinary terminology. International Philological Journal, 13(2), 5-14. doi: 10.31548/philolog2022.02.001.
[8] Nevidomska, L.M. (1999). Derivation and its main types. Ukrainian Studies. Scientific and Theoretical Journal of the Institute of Ukrainian Studies at the V. Stefanyk Precarpathian University, 1, 26-40.
[9] Rozhkov, Y. (2022). Linguistic representation of the feature category in the English clinical veterinary terminology. Cogito – Multidisciplinary Research Journal, 14(1), 188-203.
[10] Rozhkov, Y.G (2018). Terminology of veterinary medicine: Cognitive aspect. Scientific Bulletin of the International Humanitarian University, 32(1), 203-205.
[11] Rozhkov, Y.G. (2017). Linguistic and cognitive approach to the study of veterinary medicine terminology. Scientific Notes of the National University of Ostroh Academy. Series “Philological”, 66, 75-76. doi: 10.25264/2519-2558-2017-66-75-76.
[12] Rozhkov, Y.G. (2018). Representation of veterinary terminology in English. In Strategies of internalisation of the content of professional training of future philologists: Theory and practice (pp. 372-399). Kyiv: CP “KOMPRINT”.
[13] Rozhkov, Y.G. (2021). Verbalisation of animal diseases in English: Linguistic and structural-semantic aspects. (Dissertation for the Degree of Doctor of Philosophy, Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University, Kyiv, Ukraine).
[14] Syrotina, O., Rozhkov, H., & Lashkul, V. (2022). Semantic phenomena in English clinical terminology of veterinary medicine. Cogito – Multidisciplinary Research Journal, 14(4), 247-265.
[15] Syrotina, O.O. (2020). Categories of space and time in the English terminology of veterinary medicine. Studia Humanitatis, 3, 12-18.
[16] Syrotina, O.O. (2021). Representation of the process category in the English clinical veterinary terminology. Studia Humanitatis, 3, 24-28.
[17] Vakulyk, I.I. (2013). Modern veterinary and medical terms as presenters of anatomical nomenclature. Scientific Bulletin of Kryvyi Rih State Pedagogical University. Philological Studies, 9, 66-73. doi: 10.31812/filstd.v9i1.510.
[18] Zagnitko, A. (2020). Modern linguistic dictionary. Vinnytsia: Tovory.