Krimpas, P., & Chaika, O.
(2022).
Some desiderata in teaching scientific and legal lsp in modern Greek: The case of loanwords.
International Journal of Philology,
13(3),
102-111.
https://doi.org/10.31548/philolog13(3).2022.010
Класична грецька мова традиційно використовувалася як джерело для пояснення функціонування фахових мов, чи мов особливого призначення, у європейських мовах у різних тематичних сферах. Однак, стандартна новогрецька мова власне запозичує, а не слугує базою для запозичення європейським і іншим фаховим мовам, що здебільшого передбачає повторне запозичення термінології, створеної на основі (первісно) грецьких коренів, основ, афіксів і комбінованих форм. Це створює проблему адаптації до фонологічної (особливо фонотактичної) і морфологічної систем стандартної новогрецької мови. Уважніше вивчення окремих випадків показує, що на практиці не завжди відстежуємо дотримання принципів лінгвістичної правильності та узгодженості терміноутворення за вимогами Міжнародної організації зі стандартизації. Іноді можливий термінологічний вибір, коли одна форма дотримується вищезазначених принципів, а інша не дотримується їх. Зосереджуючись на прикладі та описі чотирьох грецьких термінів ψυχεδέλεια «психоделія», κοσμετολογία «косметологія», πλαγκτόν «планктон» і ιονισμός «іонізація» з вибірки термінів, які пройшли термінологічну «перевірку» на відповідність встановленим вимогам щодо принципів термінотворення, робота акцентує увагу на дидактичній складовій викладання фахових мов у новогрецькій мові загалом. Метою та подальшими кроками дослідження є прагнення до прийняття єдиного підходу у викладанні спеціальної термінології, враховуючи мультикультурні та полікультурні комунікативні умови, оскільки навчання мови та/або переклад вимагають усвідомлення мовного сприйняття «Іншого» для отримання взаємовигідних результатів. Викладачам фахових мов і перекладачам рекомендується зважати на термінологічний вибір відповідної форми термінів, починаючи з прикладів зазначених проблемних запозичень, які зараз використовуються в науковому та юридичному контекстах новогрецької мови. Висновок полягає в тому, що, хоча дескриптивні підходи є основними в лінгвістиці, у випадку запозичення термінології у межах колись впливових мов, які претендують на продовження безперервної історії, наприклад, як грецька, інколи краще використовувати прескриптивний підхід
мовний контакт; юридична термінологія; лінгвістична коректність; навчання фаховим мовам; переклад фахових мов; наукова термінологія; полі та мультикультурне середовище
[1] Amiot, D., & Dal, G. (2007). Integrating neoclassical combining forms into a lexeme-based morphology. In Proceedings of the fifth mediterranean morphology meeting (pp. 323-336). Bologna: Università degli Studi di Bologna.
[2] Ayers, D.M. (1986). English words from Latin and Greek elements. Tucson: University of Arizona Press.
[3] Chaika, O. (2022). Foreign language teaching: Content of poly- and multicultural education. International Journal of Social Science and Human Research, 5(8), 3614-3621. doi: 10.47191/ijsshr/v5-i8-36.
[4] Chaika, O., & Krimpas, P.G. (2022). Dialogic interaction: Inclusivity of poly- / multiculturally oriented facets in foreign language instruction and acquisition. Youth and Market, 1(199), 81-88. doi: 10.24919/2308-4634.2022.254060.
[5] Chaika, O., & Zakatei, Y. (2019). Monomials in English for law. Philological Journal, 2(14), 114-121.
[6] Chaika, O., Savytska, I., & Sharmanova, N. (2021). Revisiting term studies in modern poly-cultural and poly-lingual contexts: Methodological approach. Wisdom, 3(19), 17-29. doi: 10.24234/wisdom.v19i3.530.
[7] Coates, R. (1999). Word structure. London: Routledge.
[8] Contossopoulos, N.G. (1978). The influence of French on Greek: lexical borrowings and phraseological calques. Athens: University of Athens.
[9] Doyle, M. (2013). Continuing theoretical cartography in the LSP Era. Scholarship and Teaching on Languages for Specific Purposes. Birmingham: University of Alabama.
[10] Emiliani, C. (1991). Planktic/planktonic, nektic/nektonic, benthic/benthonic. Journal of Paleontology, 65(2), 329-329. doi: 10.1017/S0022336000020576.
[11] Galdia, M. (2021). Conceptual origins of legal linguistics. Comparative Legilinguistics – International Journal for Legal Communication, 47, 17-56.
[12] Holmes, J., & Ramos, R.G. (1993). False friends and reckless guessers: Observing cognate recognition strategies. In Second language reading and vocabulary learning (pp. 86-108). Norwood: Ablex Publishing.
[13] Kanarakis, G. (2017). The legacy of the Greek language. New York: Peridot.
[14] Kirkness, A. (1984). The etymology of Europeanisms, or: Lexicographers’ difficulties with “lexicographer”. In LEXeter ‘83 PROCEEDINGS: Papers from the international conference on lexicography at exeter (pp. 109-116). Tübingen: Niemeyer. doi: 10.1515/9783111593166-016.
[15] Krimpas, P.G. (2016). Diachronic and synchronic aspects of Greek as a cultural language: Terminology, neology, purism. In Plurilingualism and scientific creativity (pp. 90-100).
[16] Krimpas, P.G. (2017). ISO 704:2009 and equivalents of English financial terms in lesser-used languages: The case of Greek. Perspectives, 25(3), 397-416. doi: 10.1080/0907676X.2017.1287206.
[17] Krimpas, P.G. (2019). Pseudo-learned forms and hypercorrection in Standard Modern Greek on the basis of linguistic analysis levels. Athina: Pataki.
[18] Krimpas, P.G., & Karadimou, D. (2018). Terminological issues in official translations of international environmental conventions: The case of Greek as a target language. Parallèles, 30(1), 21-36.
[19] Mackridge, P. (1990). The modern Greek language. Oxford: Oxford University Press.
[20] Mattila, H.E.S. (2006). Comparative legal linguistics. Aldershot/Burlington: Ashgate.
[21] Nybakken, O.E. (1959). Greek and Latin in scientific terminology. Ames: Iowa State College Press.
[22] Prieto Ramos, F. (2021). Translating legal terminology and phraseology: Between inter-systemic incongruity and multilingual harmonization. Perspectives, 29(2), 175-183. doi: 10.1080/0907676X.2021.1849940.
[23] Pulcini, V., & Milani, M. (2017). Neo-classical combining forms in English loanwords: Evidence from Italian. ESP Across Cultures, 14, 175-196.
[24] Risner, M., & Spaine-Long, S. (2020). Introduction to the special issue. LSP vectors: Strengthening interdisciplinary connections. Global Business Languages, 20 doi: 10.4079/gbl.v20.12.
[25] Shynkaruk, L.V., & Shynkaruk, V.D. (2019). Issues of interethnic relations in the creative heritage of Panteleimon Kulish. International Journal of Philology, 10(1), 28-37. doi: 10.31548/philolog2019.01.028.
[26] Shynkaruk, V., Salata, H., & Danylova, T. (2018). Myth as a phenomenon of culture. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 4, 17-22. doi: 10.32461/2226-3209.4.2018.152938.
[27] Taavitsainen, I. (2001). Language history and the scientific register. In Towards a history of English as a history of genres (pp. 185-202). Heidelberg: Winter.
[28] Valeontīs, Κ.Ε., & Krimpas, P.G. (2014). Legal language, legal terminology: Theory and practice. Athīna: Nomikī Vivliothīkī/Ellīnikī Etaireia Orologias.
[29] Venuti, L. (1995). The Translator’s invisibility: A history of translation. London: Routledge.