Kutsa, V.
(2022).
Lexical innovation of the COVID-19 pandemic in english: Translation aspect.
International Journal of Philology,
13(2),
42-50.
https://doi.org/10.31548/philolog2022.02.005
У статті розглянуто дослідження шляхів утворення та перекладу лексичної інноватики англійської мови у зв’язку з пандемією COVID-19. Актуальність даного дослідження визначається постійним розвитком англійської мови та появою нових лексичних одиниць, які безпосередньо впливають на зміни у галузі лексикології. Метою роботи є дослідження шляхів утворення лексичної інноватики COVID-19, а також визначення можливих способів перекладу даних одиниць з англійської мови на українську. Уточнено, що поняття «неологізм» охоплює лексеми, які з’являються в мові як наслідок різних трансформацій у житті суспільства, та нові значення вже наявних лексичних одиниць. У праці також проаналізовано основні ознаки інноваційної лексики, а також розглянуто спектр шляхів формування неологізмів у англійській мові. Матеріалом дослідження послугували коронавірусні неолексеми, що трапляються у сучасних онлайн-словниках, статтях. У статті запропоновано найрелевантніші способи їх перекладу. Виявлено, що при перекладі неолексем COVID-19 значне місце посідають прийоми транскодування, дескриптивного перекладу, а серед продуктивних моделей творення інноваційних лексем COVID-19 варто зазначити телескопію, афіксацію та словоскладання, що зумовлюють особливості визначення підходів до їх перекладу. Дослідження показало, що потік нових лексем свідчить не лише про креативність сучасної англійської мови, а про її здатність реагувати на кризові ситуації. Дане дослідження допомогло розглянути перекладацький аспект неологізмів на позначення явищ COVID-19, але дана тема передбачає ще значну кількість актуальних питань, які потребують подальшого вивчення
лексична інноватика; неологізми; англійська мова; COVID-19, переклад; способи творення
[1] Asif, M., Zhiyong, D., Iram, A., & Nisar, M. (2021). Linguistic analysis of neologism related to coronavirus (COVID-19). Social Sciences & Humanities Open, 4(1), article number 100201. doi: 10.1016/j.ssaho.2021.100201.
[2] Karpova, K. (2019). Structural and semantic characteristics of foodrelated neologisms in modern English. Advanced Education, 12, 206-211. doi: 10.20535/2410-8286.144208.
[3] Kuchumova, N.V. (2014). Ways of neologisms formation in modern English medical vocabulary. Scientific Notes of the National University of Ostroh Academy. Philology, 46, 55-58.
[4] Lei, S., Yang, R., & Huang, C. (2021). Emergent neologism: A study of an emerging meaning with competing forms based on the first six months of Covid-19. Lingua, 258, article number 103095. doi: 10.1016/j.lingua.2021.103095.
[5] Macmillan Dictionary. (2021). Retrieved from https://www.macmillaneducationeverywhere.com/.
[6] Mahdawi, A. (2020). From Covidiot to doomscrolling: How coronavirus is changing our language. The Quardian. Retrieved from www.theguardian.com/commentisfree/2020/apr/15/from-covidiot-to-doomscrolling-how-coronavirus-is-changing-our-language.
[7] Nabila, E., & Abdulrahman, T.R. (2021). An analysis of new English words created during COVID-19. Englisia: Journal of Language, Education, and Humanities, 9(1), 19-32. doi: 10.22373/ej.v9i1.9035.
[8] New words we created because of coronavirus: Dictionary of new words. (2021). Retrieved from www.dictionary.com/e/s/new-words-we-created-because-of-coronavirus/#rona.
[9] Rochadi, A., Putri, N., & Fauzi, Z. (2020). Public panic over COVID-19 outbreak: Criticism toward panic theory in collective behavior study. Technium Social Sciences Journal, 10, 544-552. doi: 10.47577/tssj.v10i1.1355.
[10] Roig-Marín, A. (2021). English-based coroneologisms: A short survey of our COVID-19-related vocabulary. English Today, 37(4), 193-195. doi: 10.1017/ S0266078420000255.
[11] Tan, K., Woods, P., Azman, H., Abdullah, I., Hashim, R., Rahim, H., Idrus, M., Said, N., Lew, R., & Kosem, I. (2020). Covid-19 insights and linguistic methods. The Southeast Asian Journal of English Language Studies, 26(2). doi: 10.17576/3L-2020-2602-01.
[12] The Oxford Dictionary of New Words. (2022). Retrieved from https://public.oed.com/updates/.
[13] Tymoshchuk, N. (2021). Neologisms for COVID-19 phenomena: Morphological aspect. Topical issues of the humanities. Linguistics. Literary Studies, 5(35), 168-182. doi: 10.24919/2308-4863/35-5-25.
[14] Urban Dictionary. (2021). Retrieved from https://www.urbandictionary.com/.
[15] Wild K. (2020). Corpus analysis of the language of Covid-19. Retrieved from https://public.oed.com/blog/corpus-analysis-of-the-language-of-covid-19/.
[16] Word formation: A guide to translating new words. Remote Masters. (2021). Retrieved from https://slovotvir.org.ua/words/covidiot.
[17] Yule, G. (2020). The study оf language. New York: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781108582889.