Vakulyk, I.
(2022).
New terminological units and peculiarities of their functioning in the language.
International Journal of Philology,
13(1),
5-13.
https://doi.org/10.31548/philolog2022.01.005
У роботі досліджено сучасні номени, які увійшли до термінологічної системи організованим лексичним масивом, і з метою мовної економії використовуються в інших предметних сферах. Авторка намагається провести розмежування між детермінологізацією і полісемією новітніх термінів, які виникли на початку третього тисячоліття у зв’язку із поширенням короновірусної хвороби, а також російсько-української війни. Мета дослідження – проаналізувати особливості функціонування у науковому обігові деяких нових термінологічних одиниць, що з’явились у нашому повсякденні, спричинені появою Ковіду та несподіваною агресією рф щодо України. Матеріали і методи дослідження. У роботі використано структурно-типологічний підхід до мовних універсалій у синхронно-діахронному зрізі, що обумовлено комунікативним дискурсом і простежується на лексичному рівні. Обговорення. Новотвори, які з’являються у лексиці, є наслідком номінації, завдяки якій співвідносяться мовні одиниці і об’єкти, котрі вони позначають. Отже існують позалінгвістичні явища, віддзеркалені в існуючих реаліях. Термін Сovid-19 із надзвичайною швидкістю увірвався у вир наукового обігу, інтегрувався у сучасних мовах, пройшов графічну адаптацію, прихопивши із собою «призабуті» терміни. З’ясовано особливості поширення неотермінів, що популяризовані за допомогою сучасних медіа, а також у зв’язку із розвитком новітніх технологій. Авторка намагається продемонструвати, як відбувається розмежування терміна і нетерміна, чи існують якісь межі функціонування термінів і загальнонаціональної лексики, торкається питання детермінологізації. Висновки. Збільшення кількості термінологічних одиниць і, відповідно, обсягу новітніх термінологій, які їх обслуговують – наслідок так званих наукових революцій, котрі здійснюються під могутнім впливом фахових досліджень, які потребують висвітлення за допомогою лексики загальнонаціональної мови
Сovid-19; російсько-українська війна; ЗМІ; термінологія; лексика; детермінологізація; семантизація
[1] Antoniv, O., Turkevych, O., & Fetsko, I. (2019). In the dimensions of the word: A collection of scientific papers in honour of Professor Iryna Kochan. Lviv: Posvit.
[2] Balalaieva, O., & Vakulyk, I. (2017). Technique of using e-textbooks for teaching latin to students of agricultural higher educational institutions. Science and Education. Academic Journal of Ushynsky University, 8, 157-164.
[3] Chaika, O., Savytska, I., & Sharmanova, N. (2021). Revisiting term studies in modern poly-cultural and poly-lingual contexts: Methodological approach. WISDOM, 19(3), 17-29. doi: 10.24234/wisdom.v19i3.530.
[4] Danilenko, V.P. (2022). Scientific picture of the world. Fundamentals of spiritual culture in the pictures of the world.
[5] Golovin, B.N., & Kobrin, R.Y. (1987). Linguistic bases of the doctrine of terms. Moscow: High School.
[6] Ivashchenko, V.L. (2019). The concept of term space: The problem of definition and typological differentiation. In The dimensions of the word (pp. 129-141). Drohobych: Posvit.
[7] Ivashchenko, V.L., & Turovska, L.V. (2014). Slavic comparative, comparative and typological terminology of the late twentieth and early twenty-first centuries. Linguistics, 2, 24-43.
[8] Kiyak, T.R., Dyakov, A.S., & Kudelko, Z.B. (2000). Fundamentals of term formation. Semantic and sociolinguistic aspects. Kyiv: KMA Publishing House.
[9] Klymenko, N.F., Karpilovska, E.A., & Kysliuk, L.P. (2008). Dynamic processes in the modern Ukrainian lexicon. Kyiv: Dmytro Burago Publishing House.
[10] Kochan, I.M. (2004). Dynamics and codification of terms with international components in the modern Ukrainian language. Lviv: Publishing Centre of Ivan Franko National University of Lviv.
[11] Kochan, I.M. (2013). Word-formation norms and terminology. Terminological Bulletin. Collection of Scientific Papers, 202-209.
[12] Kravchenko, N., Chaika, O., Blidchenko-Naiko, V., & Davydova, T. (2021). Polysemantic allusion: Definition, structure and semantics (based on Pratchett’s Discworld). Journal of Language and Linguistic Studies, 17(4), 1907-1919. doi: 10.52462/jlls.138.
[13] Krizhanovskaya, A.V. (1987). Actual problems of ordering scientific terminology. Kiev: Scientific Thought.
[14] Leichik, V.M. (2007). Terminology: Subject, methods, structure. Moscow: LKI Publishing House.
[15] Shirokov, V.A., Simonenko, L.O., Ostapova, I.V., Nadutenko, M.V., & Verbinenko, Y.I. (2015). Virtual lexicographic laboratories in modern terminography. Terminological Bulletin. Collection of Scientific Works, 3(1), 101-110.
[16] Simonenko, L.O. (2017). Historical continuity of the development of Ukrainian scientific terminology. Bulletin of Lviv University. Philological Series, 64(1), 320-329.
[17] Simonenko, L.O. (2018). Ukrainian terminology of the late twentieth and early twenty-first centuries: State and prospects of development. Linguistics, 3, 39-47.
[18] Vakulyk, I.I. (2015). Linguistic aspects of scientific communication in synchrony and diachrony. Kyiv: Print Service.
[19] Word and Deed. (2022). One in five patients is diagnosed with Omicron in Ukraine. Retrieved from https://www.slovoidilo.ua/2022/02/07/novyna/suspilstvo/omikronom-xvoriye-kozhen-pyatyj-ukrayinecz-kuzin.
[20] Word and Deed. (2022). Universal vaccine or specific booster: The Ministry of Health named vaccination options for the future. Retrieved from http://surl.li/biexq.
[21] Рolitique of linguistic borrowing. Quebec. (2022). Retrieved from https://www.oqlf.gouv.qc.ca/ressources/bibliotheque/terminologie/20170330_politique_emprunt.pdf.