Міжнародний філологічний часопис

Cтаття присвячена аналізу сучасних словацько-українських літературних перекладів. Зокрема, увага акцентується на поетичних перекладах, складність яких обумовлена особливостями віршованої мови, наявністю рими, ритму тощо. Словацько-українські літературні взаємини у галузі поетичного перекладу мають свої здобутки та проблеми, які також детально розглянуто у даній статті. Надзвичайна близькість двох мов однієї групи дає перше уявлення про легкість перекладу, однак, поринаючи у мовні глибини і розмаїття значень, можемо віднайти дуже багато тонких нюансів. З усіх різновидів перекладу саме поетичний є одним з найважчих, особливо ж якщо це стосується римованого вірша. Словацько-українські поетичні переклади мають довгу традицію. Тривала історія взаємних перекладів українських та словацьких поетів продовжується на помежів’ї ХХ і ХХІ ст. Методологія дослідження представлена здебільшого методом компаративного аналізу, також під час дослідження авторка використовує типологічний та історичний методи. У статті подається детальний огляд нових імен, акцентується увага на визначних антологіях поетичних перекладів, укладених як українськими перекладачами (Дмитро Павличко, Ілля Галайда тощо), так і словацькими (Юрай Андрічік). Також проаналізовано і проблеми, що заважають активній перекладацькій діяльності в сучасну добу. Головним результатом дослідження є глибинний аналіз сучасних українсько-словацьких та словацько-українських поетичних перекладів. Результатом дослідження є також представлення науковій та літературній спільноті сучасних, почасти маловідомих словацьких та українських перекладачів: П. Орієшек, С. Гал, В. Юрічкова, М. Няхай, І. Галайда, М. Бобак та ін. Перспективним для подальшого дослідження є аналіз найновіших перекладів українських та словацьких поетів-постмодерністів, а також дослідження сучасних прозових та драматичних перекладів

словацько-український літературний діалог; поетичні переклади; інтерпретація; українські письменники Словаччини