Анотація. Досліджено інтерфереми й росіянізми в мережевих засобах масової інформації. Джерельною базою дослідження слугували журналістські тексти онлайн-видань всеукраїнського і регіонального значення («Українська правда», «Доба»). Мета статті − зафіксувати зразки зросійщення та мовного недбальства в інтернет-виданнях. Здійснено аналіз виявлених відхилень від лексичної норми, вказано на основні помилконебезпечні місця. Засвідчено, що поширений різновид лексичних помилок у мові ЗМІ – інтерфереми. Визначено інтерферему як мовну одиницю, яка є результатом інтерференційних процесів; лінгвоодиницю, утворену шляхом буквального перекладу з урахуванням фонетико-вимовних норм мови, що зазнає впливу. Виокремлено дві групи таких ненормативних одиниць. До першої групи належать одиничні лексеми-інтерфереми. Вони формують невелику за кількістю репрезентантів систему. Другу групу утворень інтерферемного характеру становлять ненормативні поєднання кількох лексем. У процесі лінгвообстеження журналістських матеріалів виявлено ненормативні лексеми-росіянізми. Схаратеризовано недоречність уживання у відповідних контекстах іменників зі суфіксом -к- на позначення дії, натомість аналізовані матеріали поширюють такі утворення. Виявлено низку екстра- та інтралінгвістичних чинників, що зумовили поширення в мовленні українських російськомовних інтерференційних елементів. Основними екстралінгвістичними причинами є такі: проживання на території України значної кількості людей, які лише розуміють українську мову, але не розмовляють нею; володіння більшістю громадян України обома мовами – українською й російською; неналежне знання носіями української мови її норм; бідний словниковий склад мовців; недосконала мовна політика в державі; відсутність ефективного механізму реалізації Закону про мови. Основними інтралінгвістичними чинниками є типологічна спорідненість східнослов’янських мов та формальна (звуко-буквена) схожість значної частини українського й російського лексиконів
росіянізми; інтерфереми; культура моввлення; інтернет-видання; засоби масової інформації