У статті розглядаються можливості використання методики CLIL для розвитку усного мовлення студентів немовних факультетів під час занять з англійської мови. Визначено основні проблеми, які виникають у студентів під час говоріння (невпевненість у власних силах, недостатній словниковий запас та знання граматики, небажання критики з боку викладача та інших студентів, застосування рідної мови під час парної роботи). Установлено, що ефективним інструментом для розвитку мовленнєвих навичок студентів та подолання цих труднощів є впровадження елементів методики CLIL. Висвітлено сутність цієї методики (педагогічна діяльність спрямовується на формування у студентів навичок спілкування (communication), розвитку мисленнєвих процесів (cognition), надання нових знань за фахом (content), розвитку культури мовлення та спілкування (culture)). Визначено основні характеристики цієї методики (вивчення навчального матеріалу за принципом «від простого до складного»; використання демонстраційних матеріалів та презентацій; підтримка зворотного зв’язку зі студентами; поєднання вивчення іноземної мови із засвоєнням знань за фахом тощо). Представлено власний досвід розвитку усного мовлення студентів. Установлено, що розвиток усного мовлення за допомогою предметно-інтегрованого навчання може відбуватися як на початку занять (warming-up activities), так і бути окремою темою заняття. Представлено деякі ідей щодо warming up activities. З’ясовано, що ефективними для розвитку усного мовлення є презентації та вправи типу крос-сенс. Наголошується на тому, що на початку семестру необхідно чітко визначити вимоги до презентацій, визначити ключові елементи презентації та її тривалість, запропонувати кліше, які можуть бути використані у презентації. Основною метою вправ типу крос-сенс є розуміння послідовності та взаємозв’язку між зображеннями відповідної тематики, відтворення цілісної картини. Представлено два основних способи установлення зв’язків (у формі спіралі або зірки)
розвиток усного мовлення; CLIL; презентація; крос-сенс