Міжнародний філологічний часопис

У статті досліджено рекламний текст, як лінгвістичну систему, яка знаходиться в стані нерівноваги та самоорганізується параметрами порядку під впливом цільових атракторів та репелерів. Наведено визначення основних понять синергетики. Описано зміст репелерів та артакторів. Розглянуто рекламний текст як самоорганізовану систему, що має цілі і обмеження на свою еволюцію. Вказано на необхідність виокремлення мети рекламного тексту та авторської оцінкі. Для реалізації цих цілей системи, які називаються цільовим атрактором, організується комунікативний процес: автор – адресат. Цілі в свою чергу конкретизуються у виборі концепцій, мовних стратегій, авторських кодів та стилю. Відкритість системи текстів реклами проявляється у взаємодії з іншими системами інших галузей знань та відображається у використанні такої лексики як неологізми, скорочення, інтернаціоналізми та стилістичних засобів як метафора, повтор, епітети, гіпербола, рима, алюзія і перифраз. Також вказано, що параметром порядку в німецькомовному тексті аграрної реклами є членування на тету та рему, яке забезпечує необхідну форму і ритм подачі інформації. Така поляризація забезпечує в текстах аграрної реклами поляризацію тексту і підтексту, тобто суттєву відмінність смислів підтексту від експліцитних повідомлень в тексті

атрактор; параметр порядку; поляризація; рекламний текст; репелер; самоорганізація; синергетика