У сучасній парадигмі наукових знань, де когнітивний підхід до вивчення мовних фактів є одним із найперспективніших, у центр досліджень ставиться мовна особистість – суб’єкт пізнання, якій притаманні особливості концептуалізації та категоризації знань у загальному процесі пізнання. «Зазирнути» у глибини мовної свідомості людини шляхом дослідження індивідуальних особливостей кожного носія мови з подальшим узагальненням отриманої інформації дозволяють експериментальні методи дослідження, де одним із перспективних є метод асоціативного експерименту. За результатами асоціативного екперименту можна простежити за реконструкцією семантичних зв’язків слів, що об’єктивно існують у психіці носія української мови, за якими відкривається специфічний для української лінгвокультури «асоціативний профіль» образів свідомості, що інтегрують характерні українському етносу досвід, домінантні цінності й орієнтири, зокрема, етнокультурні перцептивні стереотипи – вмістилища знань, у яких узагальнено притаманний українському етносу чуттєвий досвід. Структура фонових знань сенсорних стереотипів, яка існує на ментально-когнітивному рівні, дає підстави розглядати останні важливим компонентом лінгвокультурного простору, який слугує транслятором ментального коду українців
чуттєве сприйняття; перцептивні стереотипи; ідентичність; лінгвокультурний простір; ментальний код; методи дослідження; асоціативний експеримент