Трагедія Буковинського єврейства у рецепції Мозеса Розенкранца

Т. Лакуста
Анотація

В останні роки виникає все більший науковий інтерес до німецькомовної літератури Буковини, яка до 1980-х років з різних причин залишалася поза увагою літературознавців і тривалий час була своєрідною «цілиною» для українських науковців. Причиною такої зацікавленості стали переклади творів Пауля Целана, Рози Ауслендер, Зельми Меербаум-Айзінґер, Альфреда Ґонґа, Ґреґора фон Реццорі, Ґеорґа Дроздовського т. ін., що з’явилися друком у чернівецьких видавництвах. Українські переклади творів німецькомовного письменника єврейського походження Мозеса Розенкранца, виконані чернівецьким науковцем і перекладачем Петром Рихлом, увійшли до збірок «Загублена арфа. Антологія німецькомовної поезії Буковини» (2002, 2008) та «Літературне місто Чернівці» (2010). Більшість буковинських німецькомовних авторів під час Другої світової війни пізнали на собі жахи Голокосту, який на території Буковини привів до майже тотального винищення єврейської громади. Вони втратили в ті страшні часи своїх рідних, або й самі стали жертвами кривавої нацистської машини. Ті, хто залишився в живих, намагалися передати картини Катастрофи й вилити власні переживання у ліричних рядках своїх творів. У поданій статті здійснено спробу проаналізувати поетичне відображення трагедії Голокосту на Буковині у ліричних творах М. Розенкранца. Письменник створив цілу низку поезій, присвячених темі винищення євреїв. Для дослідження були обрані поезії, які ввійшли до збірок «Bukowina. Gedichte 1920-1997» («Буковина. Вірші 1920-1997») (1998), «Visionen» («Видіння») (2007), і «Загублена арфа» (2008), де письменник найяскравіше змалював страшні картини Шоа, які йому довелося пережити, власні емоції та враження від побаченого: «Eine Allee» («Алея»), «Klage» («Скарга»), «Ausklang» («Останній акорд»), «Die Blutfuge» («Кривава фуга»), «Ein Ungeborener» («Ненароджений»), «Angst» («Страх»), «Dorfpogrom/östlich» («Сільський погром»), «Mein Amt» («Мій обов’язок»)

Ключові слова

Голокос; німецькомовна література Буковини; Мозес Розенкранц; Чернівці; історія Буковини; ґетто; депортація; Катастрофа ХХ ст

ЦИТУВАТИ
Lakusta, T. (2020). The tragedy of Bukovinian jewry in Moses Rosenkranzˊs reception. International Journal of Philology, 11(4), 51-58. https://doi.org/10.31548/philolog2020.04.051
Використані джерела
Використані джерела в процесі публікації