Міжнародний філологічний часопис

У статті охарактеризовано теоретичні засади вивчення фразеологічних одиниць у мовознавстві та перекладознавстві та визначено поняття фразеологізму в німецькій мові. Надано загальну характеристику стану дослідження фразеології німецької мови у зарубіжному та вітчизняному мовознавстві, розглянуто фразеологічні одиниці у площині перекладу. Виокремлено структурно-семантичні та стилістичні особливості фразеологічних одиниць (на матеріалі фразеологічних словників), розглянуто шляхи реалізації фразеологічних одиниць та охарактеризовано класифікацію фразеологічних одиниць за семантичним, структурним та стилістичним принципами. У роботі фразеологізми представлено семантично фразеологічними сполученнями, єдностями, фразеологічними зрощеннями або ідіомами. Серед семантичних груп найбільш представлені шість. Відібрані фразеологічні одиниці розподілено за структурним принципом на десять груп, що утворені за такими моделями: іменникові; прикметникові; фразеологізми-речення, представлені прислів’ями, приказками, афористичними висловлюваннями, умовними та порівняльними реченнями, спонуканням; дієслівні; прийменникові, сполучникові, фразеологізми-запитання, прислівниковий, вигукові, сталі вирази з абревіацією та окличні речення. Варто зазначити, що за стилістичним принципом відібрано 135 фразеологізмів, розподілених за 21 групою. До фразеологізмів за цим принципом слід віднести наступні тропи і фігури: евфемізми, іронію, метафори, метонімію, парафраз, порівняння, уособлення, антономазію, повтор, риторичне запитання та хіазм

фразеологізм; фразеологічна одиниця; ідіома; сталий вираз; фразеологічне сполучення; фразеологічна єдність; фразеологічне зрощення; еквівалент; аналог; калькування; описовий переклад; структура; семантика; стилістика