Досліджено художні особливості крутійського сюжету повісті Олеся Досвітнього «Алай». Установлено, що в українській літературі першої третини ХХ століття крутійський жанр як окремий жанр мало представлений. У повісті Досвітнього своєрідно реалізовані елементи крутійського роману: сюжетооб᾿єднувальною для пригод героя є його вимушена подорож / утеча до азіатських колоній Російської імперії, перебування юнака серед узбеків і киргизів розгортається через прийоми перевдягання актанта і перефарбовування ним волосся, використання підробних документів, ситуації сплутування втікача з важливою посадовою особою. Підкреслено, що герой неодноразово опиняється в трагікомічних ситуаціях, що так чи інакше відсилають до крутійського дискурсу. Зауважено, якщо актанти європейського крутійського жанру спеціально моделюють ситуації, у яких можна мати зиск через сплутування з іншою особою, використовують фальшиві документи для отримання матеріальної вигоди, прагнуть удало пошлюбитися, то герой Олеся Досвітнього спричинився до цього через страх ув᾿язнення і психічне виснаження. Зазначено, якщо в назву крутійського твору дуже часто виносилося ім᾿я героя, його соціальна приналежність тощо, то О. Досвітній використовує в цій якості топонім. Поступово через описи ситуацій, у яких опиняється герой, поведінки тубільців, представників влади Алай легко декодується як омріяний рай для шахраїв. Акцентовано, що особливістю реалізації крутійського дискурсу в повісті Олеся Досвітнього є її (повісті) драматична забарвленість
авантюрний роман; крутійський жанр; герой-крутій; пригоди; подорож