Міжнародний філологічний часопис

Ця стаття тісно пов'язується з апробацією ідеї запровадження термінів «моном» та «поліном» як замінників терміна в лінгвістиці, коли йдеться про терміни у їхній варіативності в фахових мовах, чи мовах для конкретних цілей, чи мовах особливого призначення, чи термінології. Класифікація автора (Чайка, 2019) мономів і поліномів підкреслює схожість між термінами (компонентами/елементами) та їхній взаємозв’язок в алгебраїчному виразі (алгебраїчні терміни/компоненти та операції між ними) в математиці та термінами (компонентами / елементами) терміна та їхній взаємозв’язок у терміні в лінгвістиці, який є усталеним виразом у фахових мовах, чи термінологіях. У дослідженні мономи розглядаються як сукупність термінів за наявності, що утворюють конкретний термін у відповідній термінології відповідної мови. Мономи, з-поміж іншого, диференціюються за своєю структурою та синтагматичними відношеннями. Матеріалом слугують приклади в українській, англійській та португальській мовах, які за частотністю і варіативністю у використанні в досліджуваних термінологіях формують певні результати й висновки. Важливим моментом є кількість термінів у терміні. Так, для монома (одночлена у математиці) характерною особливістю є варіативність, що обумовлює систематизацію мономів у відповідних термінологіях та мовах. Якщо одночлен складається лише з одного терміна, це – монотерм, або моном-монотерм. Коли йдеться про аналіз двох-, трьох- чи багатокомпонентних мономів, такі мономи формують бітерміни чи політерміни як різновид монома. Бітерміни та політерміни як мономи не слід плутати з поліномом і біномом як найчастотніший за вжитком поліном у фахових мовах відповідних мов. Синтаксичне відношення при аналізі структури монома й полінома має критичне значення, особливо для поліномів

моном (мономіал); біном (біноміал); поліном; монотерм; бітермін; політермін; фахова мова; термінологія