У статті зіставлено лексичні і граматичні модифікації семантико-синтаксичної структури спонукальних речень в українських перекладах Нового Завіту. Установлено, що модифікація семантико-синтаксичної структури спонукальних речень в українських перекладах Нового Завіту простежується у різному лексичному наповненні однієї і тієї самої позиції актуалізованої структурної схеми, у використанні неоднакових морфологічних форм, а також у паралельному вживанні предикативних і напівпредикативних складових структури речення тощо. Простежено, що модифікуючи семантико-синтаксичну структуру речення, автори українськомовних перекладів Святого Письма зберігають інваріантну спонукальну семантику речення
Святе Письмо; модифікації; спонукальні речення; варіативність; семантико-синтаксична структура