У статті розкривається понять «гендер» та «концепт». Аналізуються історичні аспекти формування та розвитку цього поняття і його функціонування у сучасній лінгвістиці. Дослідження містить інформацію щодо теоретичних підходів до дослідження гендерну у лінгвістиці. Розглянуто та проаналізовано особливості взаємозв’язку та взаємовпливу понять «мова» і «стать», граматичні cпособи та лексичні засоби вираження гендерних відмінностей у мові. Метою статті є комплексний аналіз гендерно маркованої лексики як засобу вербалізації концепту «жінка» у мовній картині світу. Теоретичне значення роботи полягає у відображенні лексичних особливостей концепту «жінка», що будучи центральним поняттям когнітивної лінгвістики (з цього фрагменту випливає, що оперативною одиницею свідомості є не концепт взагалі, а конкретий концепт «жінка», а це не є коректним, йдеться про концепт взагалі) вміщує відомості про те, що індивід знає, припускає, думає, уявляє про об’єкти світу. У концепті «жінка» сполучаються знання про жінку: як істоту жіночої статі різного віку (від немовляти, дівчинки, до літньої жінки), як особистість, як суб’єкта, що виконує різні соціальні ролі (матері, дружини, сестри, дочки) тощо. Предмет та проблематика дослідження розширюють коло аспектів вивчення лінгвокультурології.
гендер; концепт; лінгвокульторологія; картина світу; лінгвістична гендерологія