Міжнародний філологічний часопис

Композиція енциклопедійної статті в проєкції на бібліонімний зріз: когніція, структура, специфіка детермінативних відношень

Микола Степаненко, Ніна Степаненко
Завантажити статтю
Анотація

Актуальність пропонованої наукової студії зумовлена спрямованістю сучасної лінгвістики на вивчення енциклопедознавства як поліпарадигмальної науки в проєкції її модерного наповнення, технічного оснащення та процесу енциклопедографування  – створення енциклопедійних словників, опрацювання їхніх теоретичних засад. Метою роботи було комплексне дослідження специфіки взаємодії претекстової (заголовкового комплексу) та власне текстової структури енциклопедійної статті як основної одиниці енциклопедійного дискурсу. Достовірність отриманих результатів забезпечило використання загальнонаукових і лінгвістичних методів: індукції та дедукції, описового, описово-аналітичного, порівняльного, біографійного, словникових дефініцій, контекстного й компонентного аналізу. На основі аналізу фольклористичних, лінгвістичних, літературознавчих, історичних енциклопедійнних видань, спеціалізовано-регіонально-біографічних, галузево-регіонально-біографічних та інших джерел проінтерпретовано релевантні ознаки енциклопедійного тексту, витлумачено класичну композицію енциклопедійної статті як основної структурної одиниці універсальних або галузевих енциклопедійних видань. Основний фокус дослідження сформувала автосемантично-прагматична претекстова одиниця – заголовок, яка системно й послідовно корелює за змістом та засобами мовної архітектоніки з дефінітивно-текстовою частиною. З’ясовано іманентні ознаки (послідовно актуалізована інформативність, жорстка логічність, максимальна конкретність, структурно-семантична лаконічність, недискусійність) та функції (інтегративна, видільна, номінативна, репрезентативна, концептуально-змістова, аконотативна) бібліоніма-антропоніма як обов’язкового конституента енциклопедійної статті – найважливішого актуалізатора постповідомлення, що має специфічну пропозиційнодиктумну мотиваційну базу, жорстко регламентовану структурну організацію, односпрямовану когнітивно-дискурсивну траєкторію  – від заголовка до тексту. Установлено засадничі критерії ідентифікування антропонімних бібліонімів з ідентичним вербальним набором. Розкрито антропонімно-родинне перехресне посилання за ідентифікувальними ознаками «ступінь спорідненості» [«повна спорідненість», «спорідненість різного ступеня між дідами (бабами) та онуками», «бокова спорідненість різного ступеня» і под.] та «ступінь свояцтва». Практичне значення проведеного дослідження визначило передовсім те, що його результати можна застосовувати для систематизування, поглиблення, уточнення рекомендацій, які безпосередньо торкнулися якісного потенціалу підготовки енциклопедійної статті

Ключові слова

структурна одиниця ениклопедійного тексту; енциклопедійний претекст і текст; класичні конституенти енциклопедійного тексту; антропонімний претекстовий компонент; різнокомпонентна антропонімна формула; антропонімно-родинне перехресне посилання

ЦИТУВАТИ
Stepanenko, M., & Stepanenko, N. (2025). Composition of the encyclopaedic article in projection onto the biblionymic cross-section: Cognition, structure, specifics of determinative relations. International Journal of Philology, 16(3), 29-47. https://doi.org/10.31548/philolog/3.2025.29
Використані джерела
  1. Berezovska-Savchuk, N. (2023). Editing reference works. In Zh. Koloiz (Ed.), Editorial practice:Current state and development prospects (pp 159-192). Kryvyi Rih: KSPU.
  2. Bilousko, O.A. (Ed.). (2009). Poltavika: The Poltava encyclopedia. Poltava: Poltavskiy Literator.
  3. Chernysh, N. (2018). Studies in the history of Ukrainian encyclopedic tradition. Lviv: LA “Piramida”.
  4. Dmytrenko, M. (Ed.). (2020) Ukrainian folklore encyclopedia. Kyiv: Institute of Art History, Folklore and Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine (NASU).
  5. Dziuba, I. (Ed.). (2021). Ukrainian electronic based encyclopedias in light of socio-humanities. Kyiv: Institute of Encyclopaedic Research of the National Academy of Sciences of Ukraine (NASU). doi: 10.37068%2Fb%2F9789660296770.
  6. Dziuba, I.M., Zhukovskyi, A.I., Zhelezniak, M.H., Andrieiev, V.L., Boriak, O.V., Haran, O.M., Zadyraka, V.A., Kyselov, O.I., & Yatskiv, Ya.S. (Eds.). (2022). Encyclopedia of modern Ukraine. Kyiv: Institute of Encyclopaedic Research of the National Academy of Sciences of Ukraine (NASU).
  7. Irklivskyi, V. (1987). Etymological dictionary of Ukrainian surnames. Munich: Ukrainian Fraternal Union.
  8. Ishchenko, O., & Savchenko, O. (2023). How to write a Wikipedia article. The Encyclopedia Herald of Ukraine, 15, 78-86. doi: 10.37068/evu.15.7.
  9. Kovalchuk, H. (2023). Encyclopedias and lexicons of the 15-18th centuries in the collections from the Old and Rare Books Department of the Vernadsky National Library of Ukraine. The Encyclopedia Herald of Ukraine, 15, 9-24. doi: 10.37068/evu.15.2.
  10. Kubiiovych, V. (Ed.). (2003). Encyclopedia of Ukrainian studies. Lviv: Taras Shevchenko Scientific Society in Lviv.
  11. Kyrydon, A.M. (Ed.). (2020). Encyclopedias as glocal media. Kyiv: State Scientific Institution “Encyclopaedic Publishing House”.
  12. Lebed, I., & Bilohrats, Kh. (2020). Headings of publications in the media on the example of the newspaper “Denʼ” and magazine “Krayina”. Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Journalistic Sciences, 4, 63-67. doi: 10.23939/sjs2020.01.063.
  13. Li, X., Thelwall, M., & Mohammadi, E. (2021). How are encyclopedias cited in academic research? Wikipedia, Britannica, Baidu Baike, and Scholarpedia. Profesional De La Información, 30(5). doi: 10.3145/epi.2021.sep.08.
  14. Lin, S.-K. (2020). Encyclopedia – a peer-reviewed scholarly community project. Encyclopedia, 1(1), 1-2. doi: 10.3390/encyclopedia1010001.
  15. Monakhova, T.V., Tuluzakova, O.H., & Monakhov, S.D. (2021). Effective headlines as the problem in media industry and an object of linguistics. Scientific notes of V.I. Vernadsky Taurida National University. Series: Philology. Journalism, 32(2(2)), 258-262. doi: 10.32838/27104656/2021.2-2/45.
  16. Moncomble, F. (2017). Beauty and the Tweet: How traditional media seduce in the digital age. E-Rea, 15(1). doi: 10.4000/erea.5917.
  17. Mykytiuk, O.R. (2025). Political linguistic personology: Dmytro Dontsov’s political lingual personality as a phenomenon. (Doctoral dissertation, Odesa I.I. Mechnikov National University, Odesa, Ukraine).
  18. Petrushka, A.I. (2021). Social media: Academic integrity in the system of scientific communication. State and Regions. Series: Social Communications, 3(47), 73-79. doi: 10.32840/ cpu2219-8741/2021.3(47).10.
  19. Rarytskyi, O.A. (2017). Non-fiction prose by the Ukrainian writers of the 1960s: Genre specificity and poetics. (Doctoral dissertation, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine).
  20. Rotach, P. (Ed.). (2013). Poltava Shevchenkiana: An attempt at a regional Shevchenko encyclopedia. Poltava: Dyvosvit.
  21. Ruban, A. (2024). The title as a constituent and structural component of T.G. Shevchenko’s poetic works: General characteristics, specifics. The Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series “Philology”, 94, 13-18. doi: 10.26565/2227-1864-2024-94-02.
  22. Rusanivskyi, V.M., et al. (Eds.). (2007). Ukrainian language. Encyclopedia. Kyiv: Mykola Bazhan All-Ukrainian State Specialised Publisher “Ukrainian Encyclopedia”.
  23. Selivanova, O.O. (2011). Linguistic encyclopedia. Poltava: Dovkillia-K.
  24. Serdega, R. (2020). The structure of dictionary entries in the dictionary of agricultural vocabulary of central Slobozhanshchyna (Kharkiv Region). Linguistics, 1(42), 58-70. doi: 10.12958/22272631-2020-1-42-58-70.
  25. Shevchenko, V.M. (2004). Dictionary-reference guide to religious studies. Kyiv: Naukova Dumka.
  26. Skrypnyk, L.H., & Dziatkivska, N.P. (2005). Proper names of people: Slavic-reference. Kyiv: Naukova Dumka.
  27. Soprykina, V., & Malenko, O. (2021). Pseudo-onymikon of the Ukrainian cultural and artistic sphere of the early 21st century: A linguistic interpretation. Kharkiv: Kharkiv Linguistic School.
  28. Triiniak, I.I. (2005). Dictionary of Ukrainian names. Kyiv: Dovira.
  29. Vakaliuk, T.A., Chernysh, O.A., & Syvak, O.B. (2021). Dictionary entry genre. New Philology, 1(81), 60-65. doi: 10.26661/2414-1135-2021-81-1-9.
  30. Wunderlich, D. (1976). Studies on speech act theory. Frankfurt am Main: Suhrkamp.
  31. Yatsyshyn, A.V., Burov, O.Iu., & Nosenko, Yu.H. (2021). Online encyclopedias: Modern state and development prospects. In Academic youth-2021: Proceedings of the 9th all-Ukrainian scientific and practical conference of young scholars (pp. 148-156). Kyiv: Institute for Digitalisation of Education of the NAES of Ukraine.
  32. Yermolenko, S.Ya., Bybyk, S.P., Hanzha, A.Yu., Kots, T.A., & Siuta, H.M. (2023). Linguosophy of Ukrainian texts of the 21st century. Kyiv: Institute for the Ukrainian Language of the NAS of Ukraine.
  33. Yeshchenko, T.A. (2021). Literary text phenomenon: Сommunicative, semantic and pragmatic aspects. Retrieved from https://surl.li/hrmlfh.
  34. Yuldasheva, L.P. (2018). Structural-semantic and pragmatic features of the headings of the works of the late XX-early XXI centuries. (PhD dissertation, Bogdan Khmelnitsky Cherkasy National University, Cherkasy, Ukraine).
  35. Yuldasheva, L.P., Kobylina, Yu.M., & Kolomynska, T.B. (2022). Pragmatic features оf the titles of modern Ukrainian literature. Scientific notes of V.I. Vernadsky Taurida National University. Series: Philology. Journalism, 33(1(1)), 83-90. doi: 10.32838/2710-4656/2022.1-1/15.
  36. Zhelezniak, M., Ishchenko, O., & Bortnyk, C. (2023). Ukrainian encyclopedias and dictionaries in view of spreading geological knowledge. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 4(103), 19-25. doi: 10.17721/1728-2713.103.03.
  37. Zhulynskyi, M.H. et al. (Eds.). (2015). Shevchenko encyclopedia. Kyiv: National Academy of Sciences of Ukraine.