Міжнародний філологічний часопис

Мова як засіб виживання і розпаду ідентичності у творах міграційної тематики

Ілля Шнюков
Завантажити статтю
Анотація

Метою дослідження було виявити особливості функціонування мови як маркера ідентичності та засобу гібридизації у літературі, що репрезентує досвід міграції. У процесі дослідження було використано методи якісного контент-аналізу художніх текстів із фокусом на мовні стратегії персонажів, а також дискурсивний аналіз, що дозволив виявити наративні механізми формування ідентичності. Дослідження здійснювалося в міждисциплінарній парадигмі, яка поєднувала підходи філософії культури, семіотики та постколоніальної критики. Аналіз здійснювався на основі цифрової текстової обробки та ручного семантичного кодування ключових фрагментів, пов’язаних із темами вигнання, мовного конфлікту, гібридності та саморепрезентації. У результаті було виявлено, що мовна гібридність у художньому тексті є не лише засобом вираження транскультурного досвіду, а й інструментом опору асиміляції. В українських текстах домінувала тема втрати мовної цілісності та інтерналізованої кризи ідентичності в умовах соціолінгвістичного розриву. Мова репрезентувалася як простір внутрішнього конфлікту між пам’яттю й адаптацією, в якому розгорталася особистісна дезінтеграція. Латиноамериканський контекст, натомість, демонстрував мовну стратегію як форму політичного жесту: колоніальне нашарування на мовне тіло героя породжувало наративи перекладу, розщеплення та вивільнення через багатомовність або інверсію лінгвістичних ієрархій. Порівняльний аналіз дозволив окреслити моделі, за якими мова в літературі міграційного досвіду виконує двоїсту функцію – як травматичний наслідок вигнання та як засіб символічного спротиву й збереження суб’єктності. Практична значущість дослідження полягає в можливості застосування його висновків для гуманітарної інтерпретації міграційної культури, формування культурної політики пам’яті та розробки освітніх підходів до теми ідентичності у глобалізованому світі

Ключові слова

дискурс вигнання; семіосфера; лінгвокультурна нестабільність; гібридна суб’єктність; діаспора; комунікація; опір

ЦИТУВАТИ
Shniukov, I. (2025). Language as a means of survival and disintegration of identity in works of migration themes. International Journal of Philology, 16(2), 9-27. https://doi.org/10.31548/philolog/2.2025.09
Використані джерела
  1. Ahlgren, K. (2021). Poetic representations of migration narratives: A process of writing nearby. Journal of Sociolinguistics, 25(5), 832-851. doi: 10.1111/josl.12493.
  2. Andrukhovych, Yu. (1997). Perverzion. Ivano-Frankivsk: Lilea-NV.
  3. Andrukhovych, S. (2019). Felix Austria. Lviv: Old Lion Publishers.
  4. Bhabha, H. (1985). Signs taken for wonders: Questions of ambivalence and authority under a tree outside Delhi May 1817. Critical Inquiry, 12(1), 144-165.
  5. Bybyk, S. (2022). Language markers of national identity in Ukrainian migrant prose. Culture of the Word, 96, 27-40. doi: 10.37919/0201-419x.2022.96.2.
  6. Chernysh, A.Y. (2024). Linguosynergetic vector of studying contemporary Ukrainian discourse (on the material of “Voroshilovgrad” by Serhiy Zhadan). Philological Treatises, 16(1), 14-22. doi: 10.21272/Ftrk.2024.16(1)-2. 
  7. Cortazar, J. (2004). Rauyela. Caracas: Fundacion Biblioteca Ayacuch.
  8. Cortázar, J. (1981). The fellowship of exile. Review: Literature and Arts of the Americas, 15(30), 14-16. doi: 10.1080/08905768108594131.
  9. Dario, R. (2025). The veil of Queen Mab. Valparaíso: Imprenta y Litografía Excelsior.
  10. Despagne, C. (2024). Language ideologies and identities in Mexico: The case of return migrants studying in a public Mexican University. In J. Zajda & S. Majhanovich (Eds.), Globalisation and multicultural education (pp. 51-82). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-67137-1_4.
  11. Díaz, R.I. (2021). The Amerindian and European switch: Translingual writing and Latin American literature. In S.G. Kellman & N. Lvovich (Eds.), The Routledge handbook of literary translingualism (ch. 27). New York: Routledge. doi: 10.4324/9780429298745.
  12. Esch, S. (Ed.). (2023). Central American literatures as world literature. London: Bloomsbury Publishing.
  13. Gairaud Ruiz, H. (2021). Otherness, resistance, blending and hybridity literary representations of immigrants. Retrieved from https://surl.li/yxcqjx.
  14. Hall, S. (1997). Cultural identity and diaspora. In L. Mcdowell (Ed.), Undoing place? A geographical reader (ch. 17). London: Routledge. doi: 10.4324/9781003058885.
  15. Hallensleben, M. (2025). Tales that touch: Migration, translation, and temporality in twentieth- and twenty-first-century German literature and culture. Seminar: A Journal of Germanic Studies, 61(1), 58-60. doi: 10.3138/seminar.61.1.rev001.
  16. Hudousková, M. (2024). Orality, biculturation and bilingualism in the deperipherialization of the Cuban-American aesthetics. Études Romanes de Brno, 1(43), 95-112. doi: 10.5817/ ERB2022-1-8.
  17. Jin, H. (2024). The writer as migrant. Chicago: University of Chicago Press.
  18. Karmadonova, T. (2023). Migration and cultural identity: The case of Ukrainian immigrants. In Materials of the 16th international scientific conference “The problem of cultural identity in the situation of contemporary dialogue of cultures” (pp. 72-77). Ostroh: Ostroh Academy National University. doi: 10.25264/25.08.2023.
  19. Lam, W.S.E., & Christiansen, M.S. (2022). Transnational Mexican youth negotiating languages, identities, and cultures online: A chronotopic lens. TESOL Quarterly, 56(3), 907933. doi: 10.1002/tesq.3145.
  20. Lotman, Y. (1984). Universe of the mind: A semiotic theory of culture. Indianapolis: Indiana University Press.
  21. Matsko, V., Nikitova, I., Shvets, T., Kuz, V., & Rybchynska, O. (2022). Anthropological ideas in the prose of the Ukrainian diaspora: Traditions and postmodernism. Postmodern Openings, 13(1), 214-233. doi: 10.18662/po/13.1/393.
  22. Nabytovych, I. (2022). Memory, historical prose and formation of national identity. Word and Time, 4, 45-57. doi: 10.33608/0236-1477.2022.04.45-57.
  23. Neufeld, L.J. (2022). Beyond diaspora: The off home in Jewish literature from Latin America and Israel. (Doctoral dissertation, Harvard University, Cambridge, United Kingdom).
  24. Nicholson, B. (2023). We don’t talk about Cortázar anymore. Cincinnati Romance Review, 54, 54-65.
  25. Nordmark, S., & Colliander, H. (2023). Adult migrants’ endeavours for a life as included. Social Inclusion, 11(4), 111-120. doi: 10.17645/si.v11i4.6992.
  26. Palmer, M. (2022). Writing south, facing east: Arab Argentine narratives. In C.H. Ricci (Ed.), Twenty-first century Arab and African diasporas in Spain, Portugal and Latin America (ch. 12). New York: Routledge. doi: 10.4324/9781003245117.
  27. Phillips, R. (2020). Latin American literature. Oxford Research Encyclopedia of Literature. doi: 10.1093/acrefore/9780190201098.013.929.
  28. Pokharel, B. (2020). Diaspora and diasporic literature: Condition to consciousness. The Outlook: Journal of English Studies, 11, 86-98. doi: 10.3126/OJES.V11I0.36363.
  29. Revutska, S. (2022). Migration processes and Ukrainian language functioning. Intelligence. Personality. Civilization, 25(2), 94-100. doi: 10.33274/2079-4835-2022-25-2-94-100.
  30. Romanenko, O. (2022). Voices and territories: A map of identity in modern Ukrainian prose. LOGOS, 110, 176-183. doi: 10.24101/logos.2022.18.
  31. Ruiz, H.V. (2022). Literary representations from the border: The American dream, immigration and identity. Revista de Lenguas Modernas, 35, 177-210. doi: 10.15517/rlm.v0i35.45669.
  32. Rutherford, J. (Ed.). (1990). The third space. Interview with Homi Bhabha. In Identity: Community, culture, difference (pp. 207-221). London: Lawrence and Wishart.
  33. Said, E.W. (2023). Orientalism. In W. Longhofer & D. Winchester (Eds.), Social theory re-wired: New connections to classical and contemporary perspectives (ch. 32). New York: Routledge. doi: 10.4324/9781003320609.
  34. Shevchuk-Kliuzheva, O. (2024). Forced migration and family language policy: The Ukrainian experience of language. Cognitive Studies, 24, article number 3318. doi: 10.11649/cs.3318.
  35. Smilevski, G. (2020). Loss, cultural memory and literature of exile. Philological Studies, 18(1), 72-84. doi: 10.17072/1857-6060-2020-18-1-72-84.
  36. Sottong, H.R. (2025). Transnational Dante: Inventing Argentine cultural identity. New York: Fordham University Press. doi: 10.2307/jj.26193487.
  37. Tarku, I. (2022). Family frames of the Russo-Ukrainian war in contemporary Ukrainian literature. Australian and New Zealand Journal of European Studies, 14(4), 47-58.
  38. Zafra, R. (2020). Story of a woman with no name. Madrid: Briseño.
  39. Zhadan, S. (2010). Voroshilovgrad. Kharkiv: Folio.