Muravin, A.
(2025).
Reception of historical memory in the works of contemporary Polish writers.
International Journal of Philology,
16(1),
42-57.
https://doi.org/10.31548/philolog/1.2025.42
Метою роботи було визначити, яким чином автори польської прози кінця ХХ – початку ХХІ століття віддзеркалювали минуле й моделювали колективний досвід, спираючись на різноманітні архівні джерела й художні прийоми. В дослідженні було застосовано міждисциплінарний підхід, що поєднував порівняльно-історичний аналіз, рецептивну естетику, контекстуальну інтерпретацію художніх текстів, культурологічні методи вивчення колективної пам’яті та компаративний розгляд схожих сюжетів в українській літературі. Аналіз засвідчив, що польські письменники трансформували історичний матеріал через введення жанрових експериментів, включно з елементами «горору» й фантасмагорії, які підкреслювали незавершеність суспільної травми та стимулювали розширену рефлексію читачів над феноменом колективної моральної вини, впливаючи на формування національної ідентичності. У працях Станіслава Сроковського, Лукаша Орбітовського, Анджея Щипіорського, Ігоря Остаховича та Себастьяна Реньки відзначався контраст між документальною основою (архіви, свідчення) й авторськими психологічними й міфотворчими прийомами, що створювали простір для поліваріантного осмислення минулого, а також висвітлювали моральні дилеми, породжені різновекторними історичними інтерпретаціями. Результати також продемонстрували, що залучення образів привидів, зомбі чи інших маркерів «повернення мертвих» слугувало метафорою незавершених історичних конфліктів, які потребували актуального переосмислення та віддзеркалювали радикально суперечливі аспекти національної пам’яті, особливо стосовно табуйованих питань колабораціонізму чи післявоєнного підпілля. Рецепція історичної пам’яті в текстах польських письменників не обмежувалася констатацією фактів, а перетворювалася на складний процес інтерпретації, який поєднував документальні свідчення, авторські інтуїції та соціокультурні стереотипи, водночас пропонуючи нові погляди на взаємодію офіційної та маргінальної пам’яті. Практичне значення цих напрацювань полягає в можливості ефективно використовувати здобуті висновки для подальших літературознавчих і культурологічних студій, а також упроваджувати відповідні матеріали під час створення освітніх програм, міждисциплінарних дослідницьких проєктів і суспільних дискусій, що сприяли б подальшому критичному оновленню історичної свідомості та глибшому, тривалому і перспективному розширенню демократичної культури пам’яті
Друга світова війна; голокост, горор; постмодернізм; трагічність
[1] Assmann, J. (2011). Communicative and cultural memory. In P. Meusburger, M. Heffernan & E. Wunder (Eds.), Cultural memories: The geographical point of view (pp. 15-27). Dordrecht: Springer. doi: 10.1007/978-90-481-8945-8_2.
[2] Barski, K.S. (2019). Naturalism in Lukasz Orbitowski’s “Inna Duszy”. In B. Zwolińska (Ed.), (Un)taste in cultural texts of the XIX-XXI century: Not only about the culture of eating and drinking (pp. 325-344). Gdansk: University of Gdansk.
[3] Baumel-Schwartz, J.T., & Ganor, L. (2024). Holocaust history, Holocaust memory: Jewish Poland and Polish Jews, during and after the Holocaust. London: Routledge. doi: 10.4324/9781003380245.
[4] Bertossi, C., Duyvendak, J.W., & Foner, N. (2020). Past in the present: Migration and the uses of history in the contemporary era. Journal of Ethnic and Migration Studies, 47(18), 4155-4171. doi: 10.1080/1369183X.2020.1812275.
[5] Borowicz, J. (2015). Holocaust zombies: Mourning and memory in Polish contemporary culture. In D.I. Popescu & T. Schult (Eds.), Revisiting Holocaust representation in the post-witness era (pp. 132-148). London: Palgrave Macmillan. doi: 10.1057/9781137530424_9.
[6] Brynich, M. (2020). Bread with cartilage. Retrieved from https://online-knigi.org/books/fantastika-i-fentezi/uzhasy-i-mistika/51414-xl%D1%96b-%D1%96z-hryashchami.html.
[7] Buryła, S., & Giebułtowski, J. (2023). Representing the Warsaw ghetto in Polish literature. The Polish Review, 68(1), 59-74. doi: 10.5406/23300841.68.1.04.
[8] Czapliński, P. (2024a). Holocaust as horror. A few remarks on Polish literature 1985-2015. Tekstualia, 1(9), 97-118. doi: 10.5604/01.3001.0054.7299.
[9] Czapliński, P. (2024b). Managing death. Polish legitimate cultures concerning the Holocaust. Teksty Drugie, 1(5), 22-51. doi: 10.18318/td.2024.en.1.3.
[10] Gancarczyk, M. (2020). Narrative strategy and illusive self-interpretation on the example Łukasz Orbitowski’s novel Kult. Retrieved from https://surl.lu/oscgpb.
[11] Halbwachs, M. (2020). On collective memory. Chicago: University of Chicago Press.
[12] Hiemer, E.-M., Holý, J., Firlej, A., & Nichtburgerová, H. (2021). Handbook of Polish, Czech, and Slovak Holocaust fiction: Works and contexts. Berlin, Boston: De Gruyter. doi: 10.1515/9783110671056.
[13] Höllwerth, A. (2021). The “uncanny” in Jarosław Marek Rymkiewicz’s Umschlagplatz and Igor Ostachowicz’s Night of the living Jews. Convivium. Germanistisches Jahrbuch Polen, 19, 65-92. doi: 10.18778/2196-8403.2021.04.
[14] Kochanowski, J. (2024). Everyday lives in occupied Poland, or what historians (sometimes) forget about. Kultura i Społeczeństwo, 68(1), 17-35. doi: 10.35757/KiS.2024.68.1.1.
[15] Kończal, K., & Moses, A.D. (2023). Patriotic history and the (re)nationalization of memory. London: Routledge. doi: 10.4324/9781003394839.
[16] Korol, L. (2023). Zombies in the story of the Holodomor: Brynykh’s outrage and the nation’s trauma. Synopsis: Text, Context, Media, 29(1), 14-21. doi: 10.28925/2311-259x.2023.1.3.
[17] Kotwas, M., & Kubik, J. (2022). Beyond “Making Poland Great Again”. Nostalgia in Polish populist and non-populist discourses. Sociological Forum, 37(1), 1360-1386. doi: 10.1111/socf.12842.
[18] Morawiec, A. (2021). Polish literature and genocide. New York: Routledge. doi: 10.4324/9781003217831.
[19] Nora, P. (2021). The legacy of places of remembrance. Journal for the History of Collections and Museology, 18, 15-27.
[20] Orbitowski, L. (2017). Coming soon. Krakow: Wydawnictwo Literackie.
[21] Ostachowicz, I. (2009). Night of the living Jews. Warszawa: Wydawnictwo W.A.B.
[22] Ray, L., & Kapralski, S. (2019). Introduction to the special issue – disputed Holocaust memory in Poland. Holocaust Studies, 25(3), 209-219. doi: 10.1080/17504902.2019.1567657.
[23] Reńca, S. (2011). From the shadows. A novel about the ex-clausted soldiers. Warszawa: Fronda.
[24] Srokowski, S. (2008). Ukrainian lover. Kraków: Wydawnictwo ARCANA.
[25] Stępień, A. (2019). From Auschwitz to Jedwabne: Holocaust memory in post-1989 Polish fiction. Holocaust Studies, 27(1), 24-42. doi: 10.1080/17504902.2019.1625115.
[26] Stola, D. (2021). Scholars and coming to terms with the Holocaust in Poland. Jewish Historical Studies, 53, 136-151. doi: 10.14324/111.444.jhs.2022v53.010.
[27] Szczypiorski, A. (1986). Beginning. Retrieved from https://www.scribd.com/document/607042836/Poczatek-Andrzej-Szczypiorski.
[28] Tabaszewska, J. (2023). Anticipation and imagination. Textual visions of the “Future Poland”. Przegląd Kulturoznawczy, 55(1), 84-100. doi: 10.4467/20843860PK.23.006.17849.
[29] Tomczok, M. (2020). Caught in the grip of fear, in the snares of love: Emotions in the study of World War II and pop culture. Teksty Drugie, 3, 318-335. doi: 10.18318/td.2020.3.20.
[30] Van der Poel, S. (2019). Memory crisis: The Shoah within a collective European memory. Journal of European Studies, 49(3-4), 267-281. doi: 10.1177/0047244119859180.
[31] Vialova, Iu. (2020). Attempts to establish Polish-Ukrainian dialogue between the First and Second World Wars: Hopes and realities. International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings, 29, 60-81. doi: 10.15407/mzu2020.29.060.
[32] Wójcik-Dudek, M. (2020). Memory Boom and Imaginarium of Holocaust in Polish literature for young readers. Filoteknos, 10, 309-323. doi: 10.23817/filotek.10-21.
[33] Yanev, K. (2023). Historical trauma in the novel Night of the living Jews by Igor Ostachowicz-between horror aesthetics and camp. In D. Kulesza (Ed.), Polish prose at the turn of the 20th and 21st century (pp. 143-158). Bialystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku. doi: 10.15290/PPP.XX.XXI.2023.08.
[34] Żurek, S.J. (2021). Night of the living Jews by Igor Ostachowicz-Judaic and Shoah Topoi. Filoteknos, 11, 35-51. doi: 10.23817/filotek.11-3.