Shynkaruk, V., Chaika, O., & Teleky, M.
(2024).
Classification of word formation categories in Latin adjectives.
International Journal of Philology,
15(4),
21-34.
https://doi.org/10.31548/philolog/4.2024.21
У сучасному українському просторі класичної філології частиномовний клас прикметників латинської мови відображений фрагментарно. Аналіз латинських прикметників у термінах сучасного словотворення доповнює розвідки у сфері теоретичної граматики класичних мов. Метою дослідження було виокремити словотвірні категорії латинських прикметників та висвітлити засоби їхньої словотвірної репрезентації. У дослідженні застосовано вибірковий, словотвірний, описовий та валентно-дистрибутивний методи для аналізу, систематизації, класифікації та вивчення синтаксичних особливостей латинських прикметників. Обґрунтовано, що функційні особливості прикметників, які відображають його здатність виражати статичну ознаку предмета, набувають принципового значення для розуміння його семантико-граматичних характеристик як частини мови та розмежовано первинні прикметники, які передають якісну ознаку, мають корінь і закінчення та вторинні, що відбивають складну ознаку, мають похідний характер і містять префікси чи суфікси. З’ясовано, що у латинській мові визначальною одиницею прикметникового словотвору є похідний прикметник. Носіями нового лексичного значення для похідного прикметника слугують суфікси. Префікси надають додаткових семантичних відтінків похідним прикметникам. У словотвірні категорії об’єднуються різні словотвірні похідні прикметники, що мають твірні, спільне словотвірне значення й утворені суфіксальним, префіксальним, префіксально-суфіксальним способами словотворення. Функцію конкретизації виконують суфікси і префікси, які варіюють кількісний вияв ознаки, що міститься у прикметниковому корені та вказують на інтенсивний чи неповний ступінь вияву ознаки. Виокремлено вісім словотвірних категорій латинських прикметників: недостатнього ступеня вияву ознаки; надмірної інтенсивності ознаки; суб’єктивної оцінки якості; посесивності; темпоральної атрибутивності; локативної атрибутивності; порядковості; ступенів порівняння. Категорія ступенів порівняння прикметників різниться від інших за належністю до трьох граматичних рівнів: словотвірного, синтаксичного і морфологічного. Проведене дослідження розширює уявлення про природну латинську систему прикметникового словотвору й інтерпретує не тільки формальні засоби його реалізації, але й семантичне трактування похідних лексичних одиниць. Результати дослідження прикметникових словотвірних категорій можуть бути використані у наступних наукових теоретичних розвідках з погляду дериваційних процесів латинської мови
ступені вияву ознаки; словотвір; похідні прикметники; способи словотворення; суфіксація; префіксація
[1] Antonyuk, S. (2015). Linguistic traditions of studying the adjective as an independent part of speech. Word, sign, meaning: Problems, innovations, solutions. In 2nd All-Ukrainian (annual) scientific and practical conference (pp. 1-5). Lviv.
[2] Boyko, N., & Myronova, V. (2012). Ukrainian-ancient Greek-Latin dictionary. Kyiv: Publishing and Printing Center “Kyiv University”.
[3] Brucale, L., & Mocciaro, E.A (2024). Cognitive-pragmatic description of evaluative suffixes in latin letters: The case of -llus. In Recent trends and findings in Latin linguistics (pр. 331-348). Boston: De Gruyter. doi: 10.1515/9783110722116-019.
[4] Cherniukh, B.V. (2022). Folk Latin. Lviv: Ivan Franko National University of Lviv.
[5] Churakova, L.P. (2009). Latin-Ukrainian and Ukrainian-Latin dictionary – more than 25 thousand words and phrases. Kyiv: Chumatskyi Shliak.
[6] Cser, A. (2016). Aspects of the phonology and morphology of classical Latin. Budapest.
[7] Cuzzolin, P. (2011). Comparative and superlative. In Complex sentences, grammaticalization, typology (pp. 549-660). Boston: De Gruyter Mouton. doi: 10.1515/9783110253412.549.
[8] Cuzzolin, P. (2021). Negative adjectival morphology in Latin. Journal of Latin Linguistics, 20(1), 53-74. doi: 10.1515/joll-2021-2020.
[9] Dinu, D. (2012). Prefix derivation in Latin. Retrieved from https://cis01.central.ucv.ro/revista_scol/site_ro/2012/lexicologie/dinu.pdf.
[10] Fruyt, M. (2011). Word-formation in Classical Latin. In A companion to the latin language (pp. 157-175). Chichester: Wiley-Blackwell. doi: 10.1002/9781444343397.ch11.
[11] Iacobini, C. (2023). Prefixation (nouns and adjectives) in Romance Languages. In Oxford research encyclopedia of linguistics. doi: 10.1093/acrefore/9780199384655.013.458.
[12] Maiden, A., Smith, J.Ch., & Ledgeway, A. (2010). The Cambridge history of the Romance languages. Cambridge: Cambridge University Press.
[13] Рetrova, H. (2010). Latin-Ukrainian word-formation dictionary. Ternopil: Bohdan Publishing House.
[14] Polyuga, S. (2021). Origins of the concept of part-language theory in the scientific ancient world. In International scientific and practical conference “Advanced discoveries of modern science: Experience, approaches and innovations” (pp. 153-155).
[15] Pultrová, L. (2019). Correlation between the gradability of Latin adjectives and the ability to form qualitative abstract nouns. In Proceedings of the second international workshop on resources and tools for derivational morphology (pp. 25-34). Prague: Charles University.
[16] Pultrová, L. (2023). The category of comparison in Latin. Leiden and Boston: BRILL.
[17] Rainer, F. (2021). Adjectival suffixes: From Latin to Romance. In Oxford research encyclopedia, (pp. 1-24). Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/acrefore/9780199384655.013.690.
[18] Ruda, N.V. (2011). Semantic and functional features of diminutivized adjectives and adverbs in Ukrainian and Latin. Studia Linguistica, 5, 173-177.
[19] Sai, I.V. (2019). The lexical status of adjectives of the bahuvrihi type (Based on songs I-XII of Homer”s poem “Iliad”). Scientific Bulletin of the International Humanities University. Series: “Philology”, 43(3), 60-62. doi: 10.32841/2409-1154.2019.43.3.13.
[20] Schmid, H.-J. (2015). The scope of word formation research. In Word-formation (pp. 1-21). Boston: De Gruyter Mouton. doi: 10.1515/9783110246254-003.
[21] Sihler, A.L. (2008). New comparative grammar of Greek and Latin. Oxford: Oxford University Press.
[22] Synytsia, V.G., Teleky, M.M., & Myronyk, O.V. (2023). Representation of the red color component and its shades in Latin medical terminology. Bulletin of Science and Education, 1(7), 245-259. doi: 10.52058/2786-6165-2023-1(7)-245-259.
[23] Zagnitko, A. (2020). Modern linguistic dictionary. Vinnytsia: Works.
[24] Zvonska, L.L., et al. (2017). Encyclopedic dictionary of classical languages. Kyiv: Taras Shevchenko National University of Kyiv.