Chaika, O.
(2024).
The impact of Russian cultural suppression on Ukrainian national unity.
International Journal of Philology,
15(3),
41-56.
https://doi.org/10.31548/philolog/3.2024.41
Актуальність цього дослідження зумовлена триваючою російсько-українською війною та багатовіковими спробами Росії знищити українську національну ідентичність через політичні, військові та культурні механізми. Метою дослідження було проаналізувати історичні та сучасні прояви російського культурного придушення та його вплив на національну єдність України. Дослідження виявило, що ключовими механізмами російського культурного придушення є мовна політика, релігійний контроль та фальсифікація історичних наративів. Зусилля Росії з нав'язування свого мовного домінування, особливо в радянський період, були спрямовані на розмивання української ідентичності. Дослідження визначило ключові російські тактики, включаючи обмежувальну мовну політику, маніпуляції з релігійними інституціями та викривлення історії, що мали на меті послабити українську ідентичність. Однак замість того, щоб досягти цих цілей, українська мова стала потужним символом опору та стійкості. У статті також висвітлено роль Російської православної церкви у формуванні релігійної динаміки в Україні на користь Росії, а також триваючу фальсифікацію української історії, яка зображує Україну як «Малоросію». Отримані дані свідчать про те, що перед обличчям зовнішніх загроз культурна стійкість України не лише вистояла, а й сприяла зміцненню національної єдності та розвитку різних аспектів молодого культурного руху. Зусилля з відновлення історичної достовірності та сприяння зміцненню національної свідомості стали ключовими у протистоянні російському впливу. Ці висновки є важливими для науковців, освітян та політиків, які працюють над захистом та просуванням української ідентичності в контексті поточних геополітичних викликів
національна свідомість; культурний опір; мовна політика; українська ідентичність; міжкультурна комунікація
[1] Anderson, B. (2006). Imagined communities: Reflections on the origin and spread of nationalism. London: Verso.
[2] Chaika, O. (2023). International cultural ecology: Multicultural and multilingual risks (based on the materials from the Russia-Ukraine war). In Ecology in discourse. Natural and cultural landscape (pp. 31-64). Slupsk: University of Pomerania in Slupsk.
[3] Chaika, O. (2024). Polyculture vs Multiculture through the Lens of Ukraine: What’s in the Concept?. In Materials of the III international interdisciplinary conference “Language, business and law, intercultural communication: Challenges of today” (pp. 16-20). Kyiv: National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine.
[4] Chayinska, M., Kende, A., & Wohl, M.J. (2022). National identity and beliefs about historical linguicide are associated with support for exclusive language policies among the Ukrainian linguistic majority. Group Processes & Intergroup Relations, 25(4), 924-940. doi: 10.1177/1368430220985911.
[5] Constitution of Ukraine. (June, 1996). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.
[6] Düben, B.A. (2020). There is no Ukraine: Fact-checking the Kremlin’s version of Ukrainian history. Retrieved from https://blogs.lse.ac.uk/lseih/2020/07/01/there-is-no-ukraine-fact-checking-the-kremlins-version-of-ukrainian-history/.
[7] Education Reforms. (2017). Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/reformi/rozvitok-lyudskogo-kapitalu/reforma-osviti.
[8] Feklyunina, V. (2016). Soft power and identity: Russia, Ukraine and the “Russian world(s)”. European Journal of International Relations, 22(4), 773-796. doi: 10.1177/1354066115601200.
[9] Gao, L. (2024). The national consciousness of Ukraine and its evolution during the Soviet era. Journal of Education, Humanities and Social Sciences, 28, 140-145. doi: 10.54097/4dfr5c77.
[10] Gramsci, A. (2020). Selections from the prison notebooks. In The applied theatre reader (pp. 141-142). London: Routledge.
[11] Green, J.A., Henderson, C., & Ruys, T. (2022). Russia’s attack on Ukraine and the jus ad bellum. Journal on the Use of Force and International Law, 9(1), 4-30. doi: 10.1080/20531702.2022.2056803.
[12] Halbwachs, M. (1992). On collective memory. Chicago, London: University of Chicago Press.
[13] Hogg, M.A. (2016). Social identity theory. In Understanding peace and conflict through social identity theory: Contemporary global perspectives (pp. 3-17). Cham: Springer International Publishing. doi: 10.1007/978-3-319-29869-6_1.
[14] Hunder, M., & Humphries, C. (2022). Moscow-led Ukrainian Orthodox Church breaks ties with Russia. Retrieved from https://www.reuters.com/world/europe/moscow-led-ukrainian-orthodox-church-breaks-ties-with-russia-2022-05-28/.
[15] Iziumov, O. (1930). Ukrainian-Russian dictionary: According to the new spelling. Kharkiv; Kyiv: State Publishing House of Ukraine.
[16] Kulyk, V. (2014). What is Russian in Ukraine? Popular beliefs regarding the social roles of the language. In The Russian language outside the nation (pp. 117-140). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.3366/edinburgh/9780748668458.003.0005.
[17] Kuzio, T. (1998). Ukraine: Coming to terms with the soviet legacy. Journal of Communist Studies and Transition Politics, 14(4), 1-27. doi: 10.1080/13523279808415388.
[18] Law of the Ukrainian Soviet Socialist Republic No. 8312-11 “On Languages in the Ukrainian SSR”. (October, 1989). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/8312-11#Text.
[19] Law of Ukraine No. 2704-VIII “On Ensuring the Functioning of the Ukrainian Language as the State Language”. (April, 2019). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text.
[20] Law of Ukraine No. 317-VIII “On the Condemnation of Communist and National Socialist (Nazi) Totalitarian Regimes in Ukraine and the Prohibition of Propaganda of Their Symbols”. (April, 2015) Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/317-19#Text.
[21] Law of Ukraine No. 5029-VI “On the Principles of State Language Policy”. (July, 2012) Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5029-17#Text.
[22] Leustean, L.N., & Samokhvalov, V. (2019). The Ukrainian National Church, religious diplomacy, and the conflict in Donbas. Journal of Orthodox Christian Studies, 2(2), 199-224. doi: 10.1353/joc.2019.0023.
[23] Magocsi, P.R. (2002). The roots of Ukrainian nationalism: Galicia as Ukraine’s Piedmont. Toronto: University of Toronto Press.
[24] Mamo, C. (2021). Explainer: The split in Ukraine’s Orthodox Church. Retrieved from https://emerging-europe.com/analysis/the-explainer-the-split-in-ukraines-orthodox-church/.
[25] Motyl, A.J. (2011). The paradoxes of Paul Robert Magocsi: The case for Rusyns and the logical necessity of Ukrainians. Nationalities Papers, 39(1), 105-109. doi: 10.1080/00905992.2010.532774.
[26] Myshlovska, O. (2022). Understanding the roots of the Russia-Ukraine war and the misuse of history. Retrieved from https://www.graduateinstitute.ch/communications/news/understanding-roots-russia-ukraine-war-and-misuse-history.
[27] National Gallery renames Degas’ Russian Dancers as Ukrainian Dancers. (2022). Retrieved from https://surl.li/jatwvn.
[28] New Ukrainian school. (n.d). Retrieved from https://mon.gov.ua/tag/nova-ukrainska-shkola?&type=all&tag=nova-ukrainska-shkola.
[29] Plokhy, S. (2017). The gates of Europe: A history of Ukraine. London: Penguin.
[30] Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 852-r “On Appointment of the Commissioner for the Protection of the State Language”. (July, 2020). Retrieved from https://mova-ombudsman.gov.ua/upovnovazhenij-iz-zahistu-derzhavnoyi-movi.
[31] Richardson-Smith, B. (2021). The Holodomor: Genocide or the result of bad planning?. Journal of Huddersfield Student Research, 7(1). doi: 10.5920/fields.801.
[32] Said, E. (1979). Orientalism. New York: Vintage books.
[33] Snyder, T. (2010). Bloodlands: Europe between Hitler and Stalin. London: Bodley Head.
[34] Snyder, T. (2018). The road to unfreedom: Russia, Europe, America. New York: Tim Duggan Books.
[35] Subtelny, O. (2009). Ukraine: A history. Toronto: University of Toronto Press.
[36] Tajfel, H., & Turner, J. C. (2004). The social identity theory of intergroup behavior. In Political psychology (pp. 276-293). London: Psychology Press. doi: 10.4324/9780203505984-16.
[37] Vike, H. (2011). Cultural models, power, and hegemony. In A companion to cognitive anthropology (pp. 376-392). doi: 10.1002/9781444394931.ch20.
[38] Wertsch, J.V., & Roediger, H.L. (2008). Collective memory: Conceptual foundations and theoretical approaches. Memory, 16(3), 318-326. doi: 10.1080/09658210701801434.
[39] Wilson, A. (2022). The Ukrainians: Unexpected nation. London: Yale University Press.
[40] Wylegala, A., & Głowacka-Grajper, M. (2020). The burden of the past: History, memory, and identity in contemporary Ukraine. Bloomington: Indiana University Press.