Міжнародний філологічний часопис

Сучасний дискурс інтернет-комунікації: лінгвістичний аспект

Ірина Дудко, Наталія Зайцева
Завантажити статтю
Анотація

Дослідження мови інтернет-дискурсу зумовлене потребою вивчення її лінгвостилістичних особливостей задля забезпечення ефективного обміну інформацією в глобальній мережі, зокрема в діловій та освітній галузях. Мета дослідження полягала в з’ясуванні особливостей мови сучасного інтернет-дискурсу. Методологічну основу роботи складали контекстуально-інтерпретаційний і описовий методи, що ґрунтуються на зовнішній (логіко-психологічні прийоми, міжрівнева інтерпретація) та внутрішній інтерпретації (парадигматична і синтагматична методика із застосуванням опозиційного аналізу), а також прийоми дистрибутивного аналізу функціонування мовних одиниць. У результаті дослідження визначено вплив низки чинників на формування і вживання мовних конструкцій у текстах інтернет-дискурсу. Основними особливостями мови інтернету лише на рівні лексики є часте використання прийому редукції; заміна частин слова на співзвучні цифри; заміна подвійних букв символами тощо. На рівні синтаксису продуктивним явищем є прийом еліпсису, що сприяє заощадженню мовленнєвих зусиль у передачі інформації. Розділові знаки в інтернет-комунікації використовуються для розпізнавання емоційної характеристики повідомлення, чим більше повторюваних однакових розділових знаків, тим сильнішою є передавана емоція. Кожен розділовий знак використовується для різних емоцій. Крім того, мова інтернету послуговується багатим арсеналом графічних засобів (смайли, меми, демотиватори), які допомагають зробити інтернет-комунікацію успішною. Результати виконаного дослідження поглиблюють знання в галузі комунікативної, прикладної лінгвістики, а також можуть бути використані в лексикографічній практиці, у викладанні відповідних лінгвістичних курсів, для розробки методичних рекомендацій у сфері ефективної комп’ютерної комунікації

Ключові слова

дискурс; комунікація; мова інтернету; комунікативна лінгвістика; прикладна лінгвістика

ЦИТУВАТИ
Dudko, I., & Zaitseva, N. (2024). Modern discourse of Internet communication: Linguistic aspect. International Journal of Philology, 15(3), 9-21. https://doi.org/10.31548/philolog/3.2024.09
Використані джерела

[1] 4Ever Young Anti-Aging Solutions. (n.d). Retrieved from http://surl.li/gyncav.

[2] AbuSa’aleek, A. (2015). Internet linguistics: A linguistic analysis of electronic discourse as a new variety of language. International Journal of English Linguistics, 5(1), 135-145. doi: 10.5539/ijel.v5n1p135.

[3] Baron, N. (2003). Language of the Internet. In The Stanford handbook for language engineers (pp. 59-127). Stanford: CSLI Publications. doi: 10.57912/23845377.v1.

[4] Baron, N. (2008). Always on: Language is an online and mobile world. Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/acprof:oso/9780195313055.001.0001.

[5] Bob’s short English lessons. Meaning of IMHO. (n.d). Retrieved from https://surl.li/dndybq.

[6] Böhmer, A., & Schwab, G. (2024). Digital teaching and learning in higher education: Culture, language, social issues. Bielefeld. doi: 10.25656/01:28429.

[7] Bongers, B. (2021). Understanding interaction: The relationships between people, technology, culture, and the environment. Evolution, technology, language and culture (Vol. 1). New York: Taylor & Francis Group. doi: 10.1201/9781315373386.

[8] Chernysh, O. (2022). Modern English-language Internet discourse. Scientific Bulletin of PNPU after K.D. Ushynsky, 34, 118-129.

[9] Crystal, D. (2006). Language and the Internet. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/CBO9780511487002.

[10] Dosenko, A. (2021). Mobile discourse of communication platforms. State and Regions. Series: Social Communications, 2(46), 112-116. doi: 10.32840/cpu2219-8741/2021.2(46).

[11] Frolova, I. (2009). The strategy of confrontation in English-language discourse. Kharkiv: Karazin Kharkiv National University.

[12] Giannoulis, E., & Wilde, L. (2019). Emoticons, “Kaomoji”, and emoji: The transformation of communication in the digital. New York: Routledge.

[13] Grimm, R., & Delfmann, P. (2017). Digital communication: Language, protocols and data formats in open networks. Berlin: De Gruyter Oldenbourg.

[14] Halynska, Yu. (2022). International business communications: Lecture notes. Sumy: Sumy State University.

[15] Hudz, N. (2013). Internet discourse as an integral part of modern communication. Bulletin of Zhytomyr Ivan Franko State University, 4, 228-232.

[16] Hudz, N. (2015). Internet discourse as a new type of communication: Structure, language design, genre formats. In Modern linguistic studies: Study guide (pp. 61-87). Zhytomyr: Zhytomyr Ivan Franko State University Publishing House.

[17] Ilienko, O., & Shumeiko, L. (2021). Directions and trends of the study of political discourse in modern conditions of digitalization (linguistic and pragmatic aspects). Scientific Notes of the National University Ostroh Academy. Philology, 11(79), 72-75. doi: 10.25264/2519-2558-2021-11(79)-72-75.

[18] Izotova, N., Polishchuk, M., & Taranik-Tkachuk, K. (2021). Discourse analysis and digital technologies: (TikTok, hashtags, Instagram, YouTube): Universal and specific aspects in international practice. Amazonia Investiga, 10(44), 198-206. doi: 10.34069/AI/2021.44.08.19.

[19] Karpa, I. (2010). Functional and pragmatic characteristics of interactive virtual communication (based on the material of the information and reference service Yahoo! Answers). (PhD thesis, Kherson State University, Kherson, Ukraine).

[20] Koknova, T. (2022). Internet discourse: Definition of the concept and general characteristics (diachronic aspect). Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Philology, 57, 53-55. doi: 10.32841/2409-1154.2022.57.13.

[21] Lanchukovska, N., & Shalyov, A. (2023). Internet discourse – the linguistic aspect. Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Philology, 60(1), 73-76. doi: 10.32841/2409-1154.2023.60.1.17.

[22] Lukashenko, N. (2006). Spanish-language Internet discourse: Communicative-pragmatic and linguistic-stylistic aspects. (PhD dissertation, Kyiv National Linguistic University, Kyiv, Ukraine).

[23] Marx, K. (2019). Internetlinguistics. Heidelberg: The University Press Winter. doi: 10.33675/2019-82537869.

[24] McWhorter, J. (n.d). Txtng is killing language. JK!!!. Retrieved from http://surl.li/qirqbl.

[25] Paul, S. (2022). Got 2 Luv U. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=tDq3fNew1rU.

[26] Rupprecht, W. (2014). Introduction to the theory of cognitive communication. How language, information, energy, internet, brain and mind are connected. Wiesbaden: Springer. doi: 10.1007/978-3-658-05498-4.

[27] Serazhim, K. (2002). Discourse as a socio-linguistic phenomenon: Methodology, architecture, variability. Kyiv: Institute of Journalism.

[28] Shcherbak, O. (2016). Discourse of German-language internet news: Linguistic and rhetorical aspect. (PhD thesis, II Mechnikov Odesa National University, Odesa, Ukraine).

[29] Shevchenko, I. (Ed.) (2005). Discourse as a cognitive-communicative phenomenon. Kharkiv: Constanta.

[30] Shkvorchenko, N. (2019). Internet discourse as a linguistic category. Topical Issues of the Humanities, 23(3), 62-68. doi: 10.24919/2308-4863.3/23.166373.

[31] SSM Santa Rosa. (n.d). Retrieved from https://www.facebook.com/share/p/15TBvuj7fy/.

[32] Stolyarova, M. (2005). Etiquette in virtual English-language communication (based on chatline sessions). (Doctoral dissertation, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv).

[33] Vzheshch, Ya. (2012). Internet discourse: The problem of defining the concept, features of the structure. Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University, 14, 15-19.

[34] Zahnitko, A. (2008). Fundamentals of discourse studies. Donetsk: DonNU.