Smetaniak, M.
(2024).
Literary genres in classical Greek and Latin literature.
International Journal of Philology,
15(3),
22-40.
https://doi.org/10.31548/philolog/3.2024.22
Метою дослідження було поглиблене вивчення різноманіття жанрових форм у класичній грецькій та латинській літературах та аналіз впливу культурних, соціальних та політичних реалій на ці жанри. Дослідження охоплює аналіз основних літературних жанрів, таких як епос, трагедія, комедія, лірика, сатира та елегія, з особливим акцентом на вплив грецьких зразків на розвиток латинської літератури. У ході дослідження проаналізовано твори таких видатних авторів, як Гомер, Есхіл, Софокл, Евріпід, Віргілій, Горацій та інших канонічних творців античної літератури. Отримані результати показують унікальні риси кожного жанру та їхню еволюцію під впливом історичних та соціальних змін. Зокрема, виявлено, що грецькі трагедії та комедії мали значний вплив на формування римської драми, тоді як римські поети, такі як Віргілій та Горацій, розвинули жанри епосу та лірики, враховуючи грецькі традиції, але створюючи при цьому власні унікальні твори. Висновки дослідження підкреслюють важливість культурного обміну між Грецією та Римом, який сприяв формуванню багатого літературного спадку, що вплинув на подальший розвиток світової літератури. Отримані результати також вказують на те, що взаємодія між різними жанрами у грецькій та латинській літературах відбувалася у відповідь на зміни в суспільстві та політичних умовах, що сприяло їхньому динамічному розвитку та адаптації до нових реалій. Це дослідження робить внесок у розуміння специфіки жанрових форм античної літератури та їхньої ролі в історичному контексті, відкриваючи нові перспективи для подальших досліджень
античність; епос; драма; лірика; сатира; елегія
[1] Aeschylus. (n.d.). Agamemnon. Retrieved from https://www.open.ac.uk/people/sites/www.open.ac.uk.people/files/files/aeschylus-agamemnon-definitive.pdf.
[2] Archilochos. (n.d.). Retrieved from https://people.uncw.edu/deagona/cla%20209%20f-11/Archilochos%20&%20Sappho.pdf.
[3] Aristophanes. (2008). Lysistrata. Retrieved from https://www.gutenberg.org/files/7700/7700-h/7700-h.htm.
[4] Astrakhan, N. (2023). Sophocles’ tragedy “Oedipus Rex”: At the intersection of the axiological and aesthetic. Grail of Science, 28, 287-293. doi: 10.36074/grail-of-science.09.06.2023.45.
[5] Buivol, O. (2013). Ancient literature. Kharkiv: National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”.
[6] Euripides. (n.d.). Medea. Retrieved from https://classics.mit.edu/Euripides/medea.html.
[7] Gavrilyuk, S. (2015). History of foreign literature. Ancient literature. Lutsk: Lesya Ukrainka Volyn National University.
[8] Juvenal. (2011). The Satires. Retrieved from https://web.ics.purdue.edu/~rauhn/Hist_416/hist420/JuvenalSatirespdf.pdf.
[9] Kalantaevska, G. (2017). Foreign literature. Sumy: Sumy State University.
[10] Kozlyk, I.V. (2020). Ancient literature. Ivano-Frankivsk: Symfoniia Forte.
[11] Kozynets, O.H., & Ostapenko, A.I. (2021). Plato and Aristotle on the state and law: A comparative description. Actual Problems of the State and Law, 89, 37-41. doi: 10.32837/apdp.v0i89.3187.
[12] Larson, S.W. (2014). Rhetorical ethics in the comedy of Aristophanes. (Doctoral dissertation, University of Minnesota, Minneapolis, USA).
[13] Lee, G. (2008). The poems of Catullus. Oxford: Oxford University Press.
[14] Lefterova, О.M. (2022). Symbolism of the sea element in the novel-tale about cupid and psyche (based on the novel by Apuleius “Metamorphoses”). Scientific Notes of V. I. Vernadsky Taurida National University, Series: “Philology. Journalism”, 33(72)5), 159-164. doi: 10.32782/2710-4656/2022.5.2/28.
[15] Luchuk, T. (2005). Catullus versus Sappho: Translation outside the context of gender linguistics. In Sappho: A collection of articles (pp. 13-65). Lviv: Litopys.
[16] Poems of Sappho. (n.d.). Retrieved from https://www.uh.edu/~cldue/texts/sappho.html.
[17] Pope, A. (1899). The Iliad of Homer. Retrieved from https://www.gutenberg.org/files/6130/old/6130-pdf.pdf.
[18] Potsyurko, M. (2014). Philosophy. Lviv: Spolom.
[19] Riley, H.T. (2007). The metamorphoses of Ovid. Retrieved from https://www.gutenberg.org/files/21765/21765-h/21765-h.htm.
[20] Rybachuk, V. (2023). “The Greek Miracle”: A metaphorical game or an unprecedented rise of culture?. In Collection of materials of the all-Ukrainian scientific and practical conference with international participation “Art education and aesthetic education of youth” (pp. 82-84). Poltava: Educational and Research Institute of Culture and Arts.
[21] Shipko, D. (2020). Ovid: Poetry and the truth of creativity in the age of Augustus. Kyiv: National University of Kyiv-Mohyla Academy.
[22] Smart, C. (2004). The works of Horace. Retrieved from https://www.gutenberg.org/files/14020/14020-h/14020-h.htm.
[23] Snizhko, A. (2023). Ancient Roman literature. Retrieved from https://www.scribd.com/document/690212916/ANCIENT-ROMAN-LITERATURE.
[24] Sophocles. (1949). Oedipus Rex. Retrieved from https://www.fusd1.org/cms/lib/AZ01001113/Centricity/Domain/1385/Full%20text%20Oedipus.pdf.
[25] Tinsley, J., & Widger, D. (1999). The Odyssey by Homer. Retrieved from https://www.gutenberg.org/ebooks/1727.
[26] Turhan, O. (2021). The image of Sappho in modernist discourse. Study of the Ukrainian Language, 9(1), 177-186. doi: 10.14746/sup.2021.9.1.15.
[27] Virgil. (n.d.). The Aeneid. Retrieved from https://classics.mit.edu/Virgil/aeneid.html.
[28] Vladimirova, N. (2024). History of the theater of Western Europe and the USA. Kyiv: Kyiv National I.K. Karpenko-Karyi University of Theatre, Cinema and Television.
[29] Volk, K. (2002). The poetics of Latin didactic: Lucretius, Vergil, Ovid, Manilius. Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/acprof:oso/9780199245505.001.0001.
[30] Williams, T.C. (1908). The elegies of Tibullus. Boston: Houghton Mifflin Company.
[31] Zaitseva, I. (2021). Trends in the development of drama. Kyiv: National Academy of Management Personnel of Culture and Arts.