Balalaieva, O.
(2024).
Etymological analysis of scientific names of cultivated trees and shrubs .
International Journal of Philology,
15(1),
37-45.
https://doi.org/10.31548/philolog15(1).2024.04
Дендроніми є одним із найдавніших пластів лексики, а їх дослідження у зіставному та когнітивно-ономасіологічному аспектах становить один із актуальних напрямів сучасної лінгвістики. Попри потужну традицію вивчення дендронімів, поза увагою дослідників залишаються наукові назви культурних дерев і кущів. Мета статті – визначити етимологію наукових назв культурних дерев і кущів, реконструювати мотиватори номінації дендронімів. У дослідженні застосовано етимологічний аналіз дедронімів і зіставний метод, матеріалом слугували 16 біноменів. Проведений аналіз довів, що процес номінації дерев і кущів у латинській і українській мовах спирається здебільшого на механізми пропозиційно-диктумної мотивації, яка закріплює в структурі найменування істинні знання про об’єкт номінації. Переважає предикатно-аргументний різновид пропозиційно-диктумної мотивації. Як у латинській, так і в українській мовах реконструкція мотиваторів назв багатьох дерев і кущів залишається гіпотетичною, навіть у межах етимологічних розвідок одного слова дослідники актуалізують різні мотиватори найменування, вбачаючи зв’язки з різними ознаками й характеристиками рослини: зовнішнім виглядом, кольором, запахом, смаком, походженням або місцезростанням, часом цвітіння або дозрівання, властивостями, призначенням, особливостями використання у людській практиці та іншими чинниками. Оскільки процес доместикації дерев і кущів має тривалу історію, у назвах багатьох дендронімів як у латинській, так і в українській мовах реконструйовано праіндоєвропейські основи. Результати дослідження можуть бути використані в освітньому процесі у підготовці фахівців у галузі садово-паркового і лісового господарства
дендронім; назва роду; видовий епітет; етимологія; мотивація; мотиватор
[1] Balalaieva, O. (2020). High-frequency Greek and Latin roots denoting plant parts. Euromentor, 11(2), 137-145.
[2] Blažek, V. (2018). Іndo-European dendronyms in the perspective of external comparison. Journal of Indo-European Studies, 46(1/2).
[3] Caceres-Lorenzo, M.T., & Salas- Pascual, M. (2022). What do phytonyms name? The definition of plant names in academic dictionaries. Revue Romane, 57(2), 343-366. doi: 10.1075/rro.17012.cac.
[4] Dębowiak, P., & Waniakowa, J. (2019). Semantic motivation of plant names as a part of their etymology. In The landscape of lexicography (pp. 173-200). Lisbon: Centre for Linguistics of the University of Lisbon & Centre for Languages, Literatures and Cultures of the University of Aveiro.
[5] Fenwick, R.S. (2016). Descendants and ancestry of a Proto-Indo-European phytonym *meh₂l-. The Journal of Indo-European Studies, 44, 441-456.
[6] Genaust, H. (2012). Etymological dictionary of botanical plant names. Hamburg: Nikol.
[7] Hrytsenko, S.P., & Balalayeva, O.Y. (2008). Latin language for the students-agrobiologists. Kyiv: Centre of educational literature.
[8] Kalko, V.V. (2003). Cognitive and onomasiological analysis of names of medicinal plants in the Ukrainian language. Odesa: Odesa National University Named after II Mechnikov.
[9] Kharchenko, S.V (2019). Integrated dictionary of dendronyms as a means of unifying the names of green spaces in parks and squares. International Philological Journal, 10(1), 83-93.
[10] Melnychuk, O.S., & Boldyrev, R.V. (1982). Etymological dictionary of the Ukrainian language. Kyiv: Scientific Thought.
[11] Nechitailo, V.A, Badanina, V.A, Gritsenko, V.V. (2005). Cultivated plants of Ukraine. Kyiv: Phytosociological Centre.
[12] Sabadosh, I.V. (2014). History of Ukrainian botanical vocabulary (XIX - early XX centuries). Uzhhorod: Uzhhorod National University.
[13] Shestakova, S. (2010). Motivation of modern Ukrainian phytonyms. Ukrainian Language, 2, 44-49.
[14] Shynkaruk, V.D., Balalaeva, O.Y., & Vakulyk, I. (2017). Lingua Latina agrobiologica. Kyiv: Millennium.
[15] Shynkaruk, V.D., Vakulyk, I.I., Kushnir, A.I., Kharchenko, S.V., & Lychuk, M.I. (2019). Development of the latest principles for creating a register of valuable trees and shrubs of parks and squares in Kyiv based on terminological standards. Kyiv: Millennium.
[16] Urniaż, А.J. (2021). Shapes in Botanical Names: A Polyconfrontative Approach. Academic Journal of Modern Philology, 12, 219-229.
[17] Usyk, L. (2017). Cognitive and onomasiological reconstruction of the evaluative component in the semantics of phytonyms (based on the names of medicinal plants in German, English, Russian and Ukrainian). (PhD thesis, National Pedagogical Dragomanov University, Kyiv, Ukraine).
[18] Vaan de, M. (2016). Etymological dictionary of Latin and the other Italic languages. Boston: Leiden.
[19] Waniakowa, J. (2021). Bicultural plant names as a reflection of the attitude of dialect users towards nature (Historical and comparative approach). Guidebook to Languages, 3, 45-59.