Міжнародний філологічний часопис

Актуальність теми дослідження зумовлена інтересом до стереотипів суспільної свідомості, надиктованого реальною ситуацією – воєнним вторгненням Росії на територію України. Аналіз соціального стереотипу, зокрема, воєнної доби, як явища соціальної дійсності, механізмів запуску стійкого зв’язку між сприйняттям об’єктів і відповідною повторюваною поведінкою, є необхідністю й одним із вагомих реальних способів зменшення непередбачуваних соціальних ризиків і конфліктів. Відтак, метою розвідки є виявити, розкрити сутність, функції та властивості соціальних стереотипів воєнного часу, визначити їх роль у структурі сучасного комунікативного простору. Методологія дослідження. Дослідження виконане на матеріалах медійних текстів, наведених у відкритих інтернет-джерелах. У роботі застосовано комплексно-систематичне поєднання загальнонаукових та спеціальних (лінгвістичних) методів дослідження, заґрунтованих на основних положеннях антропоцентризму, що утверджує ключову роль людського чинника у процесі пізнання світу. Результати дослідження та їх обговорення. Дослідження соціальних стереотипів воєнного періоду спрямоване на опис механізмів їх категоризації та оцінювання, з опертям на культурне середовище, що сукупно формують умови їх виникнення. Соціальний стереотип потрактовуємо як усвідомлений мовно-когнітивним феноменом, який є засобом фіксації та відтворення категоріально обумовленого лінгвального досвіду носія етнічної свідомості, що забезпечують системне упорядкування світу в свідомості індивіда. Функціонування стереотипів, що характеризують певні аспекти соціальної дійсності, дають змогу швидко та достатньо надійно категоризувати різноманітні аспекти життя суспільства, що засвідчує висока продуктивність семантичної деривації соціальних стереотипів сьогодення. Головними каналами творення та поширення соціальних стереотипів воєнної доби є медіадискурс: соціальні мережі, засоби масової комунікації, інтернет-видання тощо не тільки уповні відтворюють процеси стереотипізації, а й засвідчують рефлексію уявлень українців про норми, відтворюючи складний світ історичного проходження людського сприйняття крізь досвід реального, матеріального та духовного життя українського етносу. Аналіз фактичного матеріалу переконливо засвідчує, що найпродуктивнішим способом творення соціальних стереотипів воєнного періоду у дискурсі ЗМІ є метафора – образна форма раціональності, що відображає результати світу концептуалізації, категоризації та оцінки

когнітивні процеси; стереотипізація; соціальний стереотип; комунікативний простір; засоби масової комунікації