Balalaieva, O.
(2023).
Etymology of Latin and Ukrainian names of cultivated plants.
International Journal of Philology,
14(3),
27-37.
https://doi.org/10.31548/philolog14(3).2023.03
Назви рослин є особливою тематичною групою лексики, формування якої тривало на різних історичних етапах розвитку суспільства. Попри достатньо потужну вітчизняну традицію дослідження фітонімів, поза увагою науковців залишається група назв культурних рослин. Мета статті – встановити етимологію латинських і українських назв рослин, визначити типи та механізми мотивації фітонімів, реконструювати мотиватори номінації. У дослідженні використано етимологічний аналіз фітонімів і зіставний метод, матеріалом слугували 20 біноменів культурних назв рослин. У результаті дослідження з’ясовано, що процес номінації культурних рослин в латинській і українській мові спирається на механізми пропозиційно-диктумної та асоціативно-метафоричної мотивації. Результати підтверджують висновки сучасних когнітивних досліджень про те, що у процесі номінації рослин пріоритет надається пропозиційно-диктумній мотивації, яка фіксує в ономасіологічній структурі найменування істинні знання про об’єкт номінації. Оскільки назви рослин є одним із найдавніших пластів лексики, не завжди можливо чітко встановити етимологію слова, особливо в латинській мові, де значна частина назв рослин запозичена через грецьку з давніх мов, які вважають першоджерелом. Реконструкція мотиваторів багатьох латинських назв перебуває у полемічному полі сучасних дослідників і залишається гіпотетичною. У пропозиційно-диктумній мотивації переважає предикатно-аргументний різновид з різними мотиваторами, найпродуктивнішими з яких є квалітативи, дестинативи і партитативи. Асоціативно-термінальна мотивація у назвах культурних рослин представлена різними моделями, найпродуктивнішими з яких є перенесення ознак із донорських зон ЛЮДИНА, ТВАРИНА, НАТУРФАКТ І АРТЕФАКТ
фітонім; наукова назва; етимологічний аналіз; мотивація; мотиватор
[1] Balalaieva, O. (2020). High-frequency Greek and Latin roots denoting plant parts. Euromentor, 11(2), 137-145.
[2] Caceres-Lorenzo, M.T., & Salas-Pascual, M. (2022). What do phytonyms name? The definition of plant names in academic dictionaries. Revue Romane, 57(2), 343-366. doi: 10.1075/rro.17012.cac.
[3] de Vaan, M. (2016). Etymological dictionary of Latin and the other Italic languages. Boston: Leiden.
[4] Dębowiak, P., & Waniakowa, J. (2019). Semantic motivation of plant names as a part of their etymology. In The landscape of lexicography (pp. 173-200). Lisboa: Centre for Linguistics of the University of Lisbon & Centre for Languages, Literatures and Cultures of the University of Aveiro.
[5] Genaust, H. (2012). Etymological dictionary of botanical plant names. Hamburg: Nikol.
[6] Hrytsenko, S.P., & Balalayeva O.Y. (2008). Latin language for the students-agrobiologists. Kyiv: Kyiv: Centre of Literature.
[7] Kalko, V.V. (2003). Cognitive and onomasiological analysis of the names of medicinal plants in the Ukrainian language. (Dissertation for the degree of PhD inPhilology, B. Khmelnytsky Cherkasy State University, Cherkasy, Ukraine).
[8] Kharchenko, S.V. (2019). Integrated dictionary of dendronyms as a means of unifying the names of green spaces in parks and squares. International Philological Journal, 10(1), 83-93.
[9] Melnychuk, O.S. (1982). Etymological dictionary of the Ukrainian language. Kyiv: Scientific Thought.
[10] Nechytailo, I., Kovaliuk, O., & Gorodyska, O. (2022). Eastern Romance borrowings in Ukrainian dialects (Indo-European retrospective). Amazonia Investiga, 11(56), 28-37. doi: 10.34069/AI/2022.56.08.3.
[11] Nechytailo, V.A., Badanina, V.A., & Hrytsenko, V.V. (2005). Cultivated plants of Ukraine. Kyiv: Phytosociological Centre.
[12] Sabadosh, I.V. (2014). History of Ukrainian botanical vocabulary (XIX - early XX centuries). Uzhhorod: Uzhhorod National University.
[13] Shestakova, S. (2010). Motivation of modern Ukrainian phytonyms. Ukrainian Language, 2, 44-49.
[14] Shynkaruk, V.D., Balalaeva, O.Y., Vakulyk, I. (2017). Lingua Latina agrobiologica. Kyiv: Millennium.
[15] Urniaż, А. (2021). The colourful world of plants. A polyconfrontative study of colours in the botanical names of plants. Inter-/Trans-/Unidisciplinary Methods – Techniques – Structures, 1, 13-26. doi: 10.3726/b17446.
[16] Usyk, L. (2017). Cognitive and onomasiological reconstruction of the evaluative component in the semantics of phytonyms (based on the names of medicinal plants in German, English, Russian and Ukrainian). (PhD thesis, National Pedagogical Dragomanov University, Kyiv, Ukraine).
[17] Waniakowa, J. (2018). Polish dialectal wild herbaceous plant names against a Slavic and European background. Dialectologia et Geolinguistica, 26(1), 113-129. doi: 10.1515/dialect-2018-0006.
[18] Waniakowa, J. (2021). Bicultural names of plants as a reflection of the attitude of dialect users to nature (Historical and comparative approach). Guidebook of Languages, 3, 45-59.