Міжнародний філологічний часопис

Директивні акти в міжнародному правовому дискурсі: шкала інтенсивності іллокутивної сили

Наталія Кравченко, Анастасія Пожар
Завантажити статтю
Анотація

У статті представлено восьмикомпонентну таксономію директивів у міжнародно-правовому дискурсі, залежно від ступеню їхньої ілокутивної сили, що визначається з огляду на критерії ілокутивних маркерів, мітігаторів директивної сили та модифікацій прототипної структури директивів. Дослідження інтегрує методи аналізу мовленнєвих актів, інструменти теорії мітігації та дискурс-аналізу. Найвищій ступінь інтенсивності вирізняє директиви з дієсловами «shall» і «must» для позначення зобов’язань у перформативній частині прототипної структури директивів. Сьомий рівень за шкалою інтенсивності маркується словом "слід" на позначення рекомендації. Експліцитні директиви, ускладнені хеджами, що визначають можливості адаптації норми на користь можливостей держав, підпадають під шосту позицію. П'ятий ступінь інтенсивності характерний для актів, позначених прикметниками, що вказують на терміновість і невідкладність дії. Четверту позицію за шкалою деінтенсифікації займають директивні акти з облігативними дієсловами в пасивній конструкції пропозиційного компонента, з опущенням перформативного компоненту. Директиви, що посідають третю позицію за шкалою інтенсивності ілокутивної сили, відзначаються, окрім редукованого перформативного компонента, хеджами, які допускають відхилення від норми у процесі її застосування. Двобальний ступінь інтенсивності відзначає акти з пропущеним перформативним компонентом, у яких позицію фразового суб’єкта займають, замість позначення правових суб’єктів, номінації об’єкта зобов’язань. Перше місце за рівнем деінтенсифікованої іллокутивної сили займають директиви з пропущеним перформативним компонентом, де юридичний суб’єкт замінюється позначенням об’єкта директивної дії, а перформативне дієслово – непрямим маркером зобов’язання

Ключові слова

ступінь іллокутивної сили; таксономія директив; міжнародно-правовий дискурс; мітігація; хеджування

ЦИТУВАТИ
Kravchenko, N., & Pozhar, A. (2023). Directive acts in international legal discourse: Scale of ilocutionary force intensity. International Journal of Philology, 14(2), 13-22. https://doi.org/10.31548/philolog14(2).2023.02
Використані джерела

[1] Alston, W. (2000). Illocutionary acts and sentence meaning. New York: Cornell University Press.

[2] Blum-Kulka, S. (1985). Modifiers as indicating devices: The case of requests. Theoretical Linguistics, 12, 213-229. doi: 10.1515/thli.1985.12.2-3.213.

[3] Caffi, C. (1999). On mitigation. Journal of Pragmatics, 31(7), 881-909. doi: 10.1016/S0378-2166(98)00098-8.

[4] Caffi, C. (2006). Mitigation. In K. Brown (Ed.), Encyclopedia of language and linguistics (pp. 171-175). Oxford: Elsevier.

[5] Cap, P. (2019). Discourse studies: Between social constructionism and linguistics. A critical overview. Topics in Linguistics, 20(2). doi: 10.2478/topling-2019-0006.

[6] Chilton, P. (2004). Analysing political discourse: Theory and practice. London: Routledge.

[7] Convention on the Rights of Persons with Disabilities. (2006). Retrieved from https://www.un.org/development/desa/disabilities/convention-on-the-rights-of-persons-with-disabilities/convention-on-the-rights-of-persons-with-disabilities-2.html.

[8] Convention on the Rights of the Child. (1989). Retrieved from https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/convention-rights-child.

[9] Declaration of Ethical Principles in relation to Climate Change. (2017). Retrieved from https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000260889.page=127.

[10] Declaration of Principles on Tolerance. (1995). Retrieved from https://tolerance.tavaana.org/en/content/declaration-principles-tolerance.

[11] Demir, C. (2018). Hedging and academic writing: An analysis of lexical hedges. Journal of Language and Linguistic Studies, 14(4), 74-92.

[12] Dunn, K.C., & Neumann, I.B. (2016). Undertaking discourse analysis for social research. Ann Arbor: University of Michigan Press.

[13] English Style Guide. (2021). A handbook for authors and translators in the European Commission. Retrieved from https://commission.europa.eu/system/files/2023-11/styleguide_english_dgt_en.pdf.

[14] Fairclough, N. (2003). Analysing discourse: Textual analysis for social research. London: Routledge.

[15] Fraser, B. (1980). Conversational mitigation. Journal of Pragmatics, 4(4), 341-350. doi: 10.1016/0378-2166(80)90029-6.

[16] Geneva Convention relative to the Treatment of Prisoners of War. (1949). Retrieved from https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/geneva-convention-relative-treatment-prisoners-war.

[17] Gmerek, K. (2021). Procedural acts as double-conventionalized acts: Considerations on conventional acts performed in a courtroom discourse. International Journal for the Semiotics of Law, 34, 473-495. doi: 10.1007/s11196-020-09681-1.

[18] Green, M. (2020). The philosophy of language. Oxford: Oxford University Press.  

[19] Haverkate, H. (2010). Deictic categories as mitigating devices. Pragmatics, 2(4), 505-522. doi: 10.1075/prag.2.4.03hav.

[20] Holmes, J. (1984). Modifying illocutionary force. Journal of Pragmatics, 8(3), 345-365. doi: 10.1016/0378-2166(84)90028-6.

[21] Ibanez, C.V. (2020). Recognising mitigation: Three tests for its identification. Journal of Pragmatics, 167, 68-79. doi: 10.1016/j.pragma.2020.06.015.

[22] International convention for the suppression of the financing of terrorism. (1999). Retrieved from https://treaties.un.org/doc/db/terrorism/english-18-11.pdf.

[23] ISO (2021). Principles and rules for the structure and drafting of ISO and IEC documents. Retrieved  from https://www.iso.org/sites/directives/current/part2/index.xhtml#_idTextAnchor090.

[24] Kone, N. (2020). Speech acts in UN treaties: A pragmatic perspective. Open Journal of Modern Linguistics, 10(6), 813-827. doi: 10.4236/ojml.2020.106051.

[25] Kravchenko, N., Blidchenko-Naiko, V., & Yudenko, O. (2023). Discursive pragmatics via classical rhetoric in the European discourse of assistance to Ukraine" (based on English-language speeches of German politicians). Cogito, 15(2), 194-214.

[26] Kravchenko, N., Prokopchuk, M., Pozhar, A., Rozhkov, Y., & Kozyarevych-Zozulya, L. (2022а). Illocutionary pragmatic adaptation challenge: Ukrainian translations of English-language soft law texts. Amazonia Investiga, 11(49), 267-276.

[27] Kravchenko, N., Yudenko, O., Chaika, O., Kryknitska, I., & Letunovska, I. (2022). Commissive modality of international legal discourse: An implicit mitigation of the bindingness. Theory and Practice in Language Studies, 12(6), 1039-1047. doi: 10.17507/tpls.1206.03.

[28] Langshaw, A.J. (1970). How to do things with words. Oxford: Clarendon Press.

[29] Levinson, S. (1983). Pragmatics. Cambridge: Cambridge University Press.

[30] Nartey, M., & Mwinlaaru, I.N. (2019) Towards a decade of synergising corpus linguistics and critical discourse analysis: A meta-analysis. Corpora, 14(2), 203-235. doi: 10.3366/cor.2019.0169.

[31] Pablos-Ortega, C. (2020). Directive speech acts in English and Spanish filmspeak. Sociocultural Pragmatics, 8(1), 105-125. doi: 10.1515/soprag-2020-0001.

[32] Reynolds, C. (2019). Building theory from media ideology: Coding for power in journalistic discourse. Journal of Communication Inquiry, 43(1), 47-69. doi: 10.1177/019685991877479.

[33] Rio Declaration on Environment and Development. (1992). Retrieved from https://www.un.org/en/development/desa/population/migration/generalassembly/docs/globalcompact/A_CONF.151_26_Vol.I_Declaration.pdf.

[34] Sbisa, M. (2001). Illocutionary force and degrees of strength in language use. Journal of Pragmatics, 33, 1791-1814. doi: 10.1016/S0378-2166(00)00060-6.

[35] Searle, J. (1969). Speech acts. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/CBO9781139173438.

[36] Searle, J.R. (1995). The construction of social reality. New York: Free Press. doi: 10.1086/233794.

[37] Searle, J.R., & Vanderveken, D. (1985). Foundations of illocutionary logic. Cambridge: Cambridge University Press.

[38] Slomanson, W.R. (2011). Fundamental perspectives on international law. Boston: Wadsworth Cengage Learning.

[39] Stoffel, C. (2007). Intensives and down-toners: A study in English adverbs. Heidelberg: C. Winter.

[40] Thaler, V. (2012). Mitigation as modification of illocutionary force. Journal of Pragmatics, 44(6-7), 907-919. doi: 10.1016/j.pragma.2012.04.001.

[41] Tiersma, P. (2010). Legal language. Chicago: University of Chicago Press.

[42] Tran, T.Q., & Tang, T.B. (2022). Hedging in the results and discussion section of English applied linguistics. Research articles by Vietnamese and foreign writers. Journal of Language Teaching and Research, 1(13), 119-124. doi: 10.17507/jltr.1301.14.

[43] United Nations Declaration against Corruption and Bribery in International Commercial Transactions. (1997). Retrieved from https://digitallibrary.un.org/record/233080.

[44] United Nations Framework Convention on Climate Change. (1992). Retrieved from https://unfccc.int/resource/docs/convkp/conveng.pdf

[45] Universal Declaration of Human Rights. (1948). Retrieved from https://www.un.org/en/aboutus/universal-declaration-of-human-rights.

[46] Vienna Convention on Diplomatic Relations. (1961). Retrieved from https://legal.un.org/ilc/texts/instruments/english/conventions/9_1_1961.pdf.

[47] Wodak, R. (2007). Pragmatics and critical discourse analysis. A cross-theoretical inquiry. Pragmatics and Cognition, 15(1), 203-234. doi: 10.1075/z.184.711wod. 

[48] WTO Framework Convention on Tobacco Control. (2003). Retrieved from https://fctc.who.int/.  

[49] Zappettini, F., & Krzyżanowski, M. (2019). The critical juncture of Brexit in media & political discourses: From national-populist imaginary to cross-national social and political crisis. Critical Discourse Studies, 16(4), 381-388. doi: 10.1080/17405904.2019.1592767.  

[50] Zuhrotunnisa, E.I.K., & Zuliati, R. (2021). Directive acts in onward film by Dan Scanlon. Computer Assisted Language Learning, 3(2), 161-177. doi: 10.15575/call.v3i2.14878.