Balalaieva, O.
(2023).
Digital trends in the modern media space: Sociocultural and technological aspects.
International Journal of Philology,
14(1),
81-91.
https://doi.org/10.31548/philolog14(1).2023.09
Цифрові технології стрімко змінюють сучасний медіаландшафт, що потребує регулярного і систематичного вивчення передового досвіду, інноваційних практик, конкретних емпіричних кейсів, а також осмислення і наукового обґрунтування цих трансформацій, що є актуальним проблемним полем досліджень у галузі соціальних комунікацій. Зазначене зумовило мету цього дослідження – проаналізувати цифрові тренди в сучасному медіапросторі, розглянути соціокультурний і технологічний аспекти проблеми застосування цифрових технологій у журналістиці. Для реалізації завдань застосовано елементи методу систематичного огляду наукової літератури та аналізу практик використання цифрових технологій провідними світовими агенціями і виданнями. Результати дослідження свідчать, що розвиток сучасного медіапростору значною мірою детермінують і визначають цифрові тренди. Нові технології відкривають нові можливості для журналістики, розвиваючи кількісні й якісні аспекти медіадіяльності та зумовлюючи появу нових напрямів, як-от: журналістика речей, журналістика одного погляду, імерсивна журналістика, автоматизована журналістика, wearable-журналістика тощо. Наразі цифрові технології розглядають як інструмент, що доповнює і допомагає у роботі журналіста, створюючи соціотехнічне середовище для підвищення ефективності та економічної життєздатності журналістської практики, оптимізації й автоматизації рутинних і трудомістких процесів, забезпечення актуальності матеріалів, генерування, модерування і створення персоналізованого контенту, підтримки та розширення динамічних форм громадянської участі. Проте як і будь-які складні системи, цифрові технології мають обмеження. Інтенсивний розвиток цифрових технологій потребує ретельного критичного вивчення їх використання, аналізу перспектив і ризиків, потенційного впливу на медіапростір
медіа; журналістика; цифрові технології; інформація; контент
[1] Altenried, F., Baaske, M., & Baum, A. (2019). Radmesser. European Press Prize. Retrieved from https://www.europeanpressprize.com/article/radmesser/.
[2] Balalaeva, O.Y. (2022). Trends in journalism education in the context of sustainable development. International Philological Journal, 13(1). doi: 10.31548/philolog2022.01.090.
[3] Creating virtual reality journalism: A guide for best practices. Frontline. (2018). Retrieved from http://apps.frontline.org/vr-report/.
[4] De Lima Santos, M.-F., & Ceron, W. (2022). Artificial intelligence in news media: Current perceptions and future outlook. Journalism and Media, 3(1), 13-26. doi: 10.3390/journalmedia3010002.
[5] Felps, P. (2022.) How automated journalism is shaping the future of news media: Report. Retrieved from https://www.inma.org/report/how-automated-journalism-is-shaping-the-future-of-news-media.
[6] Fieiras-Ceide, C., Vaz-Alvarez, M., & Tunez-Lopez, M. (2022). Artificial intelligence strategies in European public broadcasters: Uses, forecasts and future challenges. Profesional De La información, 31(5). doi: 10.3145/epi.2022.sep.18.
[7] Hamm, А. (2022). New objects, new boundaries: How the “journalism of things” reconfigures collaborative arrangements, audience relations and knowledge-based empowerment. Digital Journalism, doi: 10.1080/21670811.2022.2096088.
[8] Hnidkovska, K. (2021). Artificial Intelligence in the Media: Programmes write news but do not replace journalists. Retrieved from https://ms.detector.media/withoutsection/post/27732/2021-07-11-shtuchnyy-intelekt-u-media-programy-pyshut-novyny-ale-ne-zaminyuyut-zhurnalistiv/.
[9] Kharchenko, S., Navalna, M., Kostrytsia, N., Balalaeva, O., & Fomina, G. (2021). Information support for lifelong learning in the context of sustainable development. Kyiv: Millennium.
[10] Kovaleva, M. (2021). Artificial intelligence in the media: Benefits and risks of automated content. Retrieved from https://www.thelede.media/management/2021/02/22/2517/.
[11] Moran, R.E., & Shaikh, S.J. (2022). Robots in the news and newsrooms: Unpacking Meta-journalistic discourse on the use of Artificial Intelligence in journalism. Digital Journalism, 10(3), 1756-1774. doi: 10.1080/21670811.2022.2085129.
[12] Ogbebor, B., & Carter, C. (2021). Introduction: Innovations, transitions and transformations in digital journalism: Algorithmic, symbolic, and new forms of journalism. Digital Journalism, 9(6), 687-693. doi: 10.1080/21670811.2021.1964854.
[13] Rivas-de-Roca, R. (2022). Journalism in the face of technological transformation. Bibliographic review of the book: Technologies that condition journalism by M. Sobrados-Leon, M.J. Ruiz Acosta. Revista ICONO 14. Comunicación Y Tecnologías Emergentes, 20(1). doi: 10.7195/ri14.v20i1.1835.
[14] Rodrіguez-Fidalgo, M.I., & Paіno-Ambrosio, A. (2022). Progress or regression in the practice of immersive journalism? Immersive storytelling in the productions of the Samsung VR platform between 2015 and 2020. Journal of Print and Media Technology Research, 11(1), 47-63.
[15] Salaverrіa, R. (2019). Digital journalism: 25 years of research. Review article. Profesional De La informaciоn, 28(1). doi: 10.3145/epi.2019.ene.01.
[16] The Washington Post to debut AI-powered audio updates for 2020 election results. (2020). Retrieved from https://www.washingtonpost.com/pr/2020/10/13/washington-post-debut-ai-powered-audio-updates-2020-election-results/.
[17] Underwood, C. (2019). Automated Journalism – AI applications at New York Times, Reuters, and Other Media Giants. Retrieved from https://emerj.com/ai-sector-overviews/automated-journalism-applications/.
[18] Yurchak, O. (2022). Glossary of terms for interpreting the landscape. Retrieved from https://industry4-0-ukraine.com.ua/2017/07/06.