Міжнародний філологічний часопис

Творення коронавірусного вокабуляру як тенденція розвитку неології

Оксана Тепла
Завантажити статтю
Анотація

Актуальність. Розвиток суспільства, нові історичні умови буття та соціальні відносини зумовлюють появу нових слів і значень, що фіксують нові явища життя соціуму. Соціальна зумовленість змін пов'язана переважно з комунікативною функцією мови, покликаною забезпечити потреби людей у спілкуванні, що обумовлює пошук найбільш раціональних засобів номінації. Методи. Для досягнення поставленої мети використано метод аналізу мовознавчої літератури і метод узагальнення, Матеріалом наукової роботи слугували лексеми концептосфери «пандемія СOVID-19», отримані з допомогою довільної вибірки з україно- і англомовних сайтів та вебсторінок друкованих й онлайнових засобів масової інформації. Результати дослідження та їх обговорення. Проаналізовано кілька лінгвістичних підходів до вивчення неологізмів, що вказують на їхню сутність: стилістичний, психолінгвістичний лексикографічний, денотативний. Визначено, що мовознавство відреагувало на нові запити до мови суспільної практики, словниками нового для української лексикографії типу – неологічними, або словниками мовних інновацій. Ми розуміємо неологізми у межах нашого дослідження, як структурно, семантично або стилістично нові слова, що виникли в період пандемії COVID-19. Розглянуто екстралінгвальні (зовнішні) й інтралінгвальні (внутрішні) чинники, що сприяють виникненню нових слів у мові протягом останніх десятиліть; різні підходи до ситематизації неологізмів. Установлено, що на сучасному етапі спостерігаємо значний інтерес до ґрунтовного дослідження неологізмів на позначення явищ COVID-19, визначення лінгвальних параметрів таких нововведень, зокрема способів їхнього творення, структурно-семантичних характеристик, що обґрунтовує потребу у їхньому практичному використання та вивченні. Перспективними вважаємо дослідження окресленого прошарку лексики у лексикографічному аспекті

Ключові слова

лексичні інновації; неологізми; неологія; коронавірусний вокабуляр; COVID-новотвори

ЦИТУВАТИ
Tepla, O. (2022). Creation of coronavirus vocabulary as a neology development tendency. International Journal of Philology, 13(4), 40-49. https://doi.org/10.31548/philolog13(4_1).2022.004
Використані джерела

[1] Babeliukh, O., & Didukh, L. (2020). Ways of creating neologisms to denote the phenomena of Covid-19 in the English-language epidemiological discourse. Scientific Journal of Lviv State University of Life Safety “Lviv Philological Journal”, 7, 5-11. doi: 10.32447/2663-340X-2020-7.1.

[2] Britikova, K.V. (2007). Usual and okazio-nal in the innovations of the modern Ukrainian language: trends in the renewal of the lexical-word-formation category of names. Kharkiv.

[3] Dyachuk, T.M. (2020). Structural and semantic types of innovations in the language of modern media. Humanitarian Education in Technical Higher Education Institutions, 41, 21-25. doi: 10.18372/2520-6818.41.14568.

[4] Dzyubina, O.I. (2018). Typological principles of neologisms classification in modern English. Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Series: Philology, 33(2), 38-40.

[5] Guralnik, T.A., & Pavlova, A.V. (2020). Language play and lexical innovation of the 21st century English. European Proceedings of Social and Behavioural Sciences, 83, 168-179. doi: 10.15405/epsbs.2020.04.02.19.  

[6] Kharchenko, S.V. (2020). Novelties of the coronavirus pandemic in the media space of Ukraine. International Journal of Philology, 11(4), 104-110.

[7] Klymenko, N.F., Karpilovska, E.A., & Kysliuk, L.P. (2008). Dynamic processes in the modern Ukrainian lexicon. Kyiv: D. Burago Publishing House.

[8] Omelchuk, S.A., & Mandych, T.M (2020). Contextual analysis of the abbreviation Covid-19 and its lexical variants at the intersection of lexicology, word formation and syntax. Challenges and achievements of European countries in the field of philological research. Riga: Baltija.

[9] Roig-Marín, A. (2021). English-based coroneologisms: A short survey of our Covid-19-related vocabulary. English Today, 37(4), 193-195. doi: 10.1017/S0266078420000255.

[10] Semegin, T.S (2022). VAX as a new stage in the development of COVID neologisms. KNLU Bulletin. Series Philology, 25(1), 98-102.

[11] Shchepok, A.O. (2021). Ukrainian vocabulary of the coronavirus. Scientific notes of Vernadsky TNU. Series: Philology. Journalism, 2(1), 83-88. doi: 10.32838/2710-4656/2021.2-1/15.

[12] Styshov, O.A. (2005). Ukrainian vocabulary of the late twentieth century (based on the language of mass media). Kyiv: Pugach.

[13] Suhenko, V.G. (2018). Views on language innovations in the scientific works of O. G. Muromtseva. Linguistic Studies, 48, 311-315.

[14] Syzonov, D. (2021). Concept of creating an e-filing system of language innovations (media and ecological aspect). Logos, 107, 145-154.

[15] Tereshchenko, L.Y. (2020). Linguistic response to COVID-19: Language game and translation difficulties. Socio-political, economic and humanitarian dimensions of Ukraine's European integration. In The collection of scientific papers of the VIIІ International Scientific and Practical Conference (pp. 254-261). Vinnytsia.

[16] Tymchuk, A.O. (2020). Semantic analysis of neologisms during the Covid-19 pandemic (based on the materials of the BBC English-language website. Almanac of Science, 5(38). 

[17] Tymoshchuk, N. (2021). Neologisms for covid-19 phenomena: morphological aspect. Topical Issues of the Humanities, 35(5), 168-172.

[18] Vesna, T.V, & Teletska, T.V (2020). Lexical innovations during the coronavirus pandemic. Notes on Romance and Germanic Philology, 1, 82-89.

[19] Zavodnaya, L. (2021). Lexical novelties, the emergence of which is caused by modern social processes. Youth and the Market, 9, 140-144. doi: 10.24919/2308-4634.2021.243957.

[20] Zhulinska, M. (2021). Neologisms of the pandemic period as a reflection of public consciousness. International Relations, Public Communications and Regional Studies, 1(9), 63-72. doi: 10.29038/2524-2679-2021-01-63-72.