Rozhkov, Yu.
(2022).
Frame organization of the “animal diseases” concept in the English language .
International Journal of Philology,
13(4),
22-29.
https://doi.org/10.31548/philolog13(4_1).2022.002
У статті розглянуто особливості репрезентації концепту ХВОРОБИ ТВАРИН в англійській мові в рамках фреймової теорії, широко відомої і визнаної як у вітчизняній, так і зарубіжній когнітології. Мета роботи – показати, як накопичені знання і інформація про хвороби тварин структуруються у фреймових концептуальних моделях і закріплюються у свідомості носіїв англійської мови. Матеріалом дослідження послужила вибірка лексикографічних даних, зафіксованих в англійських спеціалізованих і філологічних словниках та енциклопедичних довідниках. В ході аналізу ми спиралися на методи суцільної вибірки мовного матеріалу, дефініційного і фреймового аналізів. У дослідженні не тільки презентується низка визначень терміну «фрейм», а й уточнюється його поняття, описується фреймовий підхід до вивчення концепту. Завдяки аналізу словникових дефініцій концепту ХВОРОБИ ТВАРИН виокремлено його когнітивні ознаки: «розлад здоров’я», «порушення діяльності організму тварини» та додаткову семантичну ознаку – «причину появи хвороби», викликану інфекцією або порушенням здоров’я, а не випадковістю. Спираючись на типологію базисних фреймів С. Жаботинської було структуровано фрейм концепту ХВОРОБИ ТВАРИН на підґрунті предметного, посесивного та акціонального фреймів. Вершинними вузлами фрейму є АГЕНС, ПАЦІЄНС, та ІНСТРУМЕНТ. Структури знання, що знаходять репрезентацію через лексичні одиниці англомовної термінології на позначення хвороб тварин представлено також й у вигляді когнітивної моделі іншого типу – структурування класифікаційного фрейму, який являє собою сукупність категорій і когнітивних ознак, ієрархічно об’єднаних і виражених термінами. Ця фіксована структура моделює галузь спеціалізованого знання і має певну ієрархічну будову, яка складається з субфреймів, слотів і субслотів. Зроблено висновок, що для моделювання концепту доцільно використовуват традіційні одиниці когнітівістікі (фрейм, гештальт, сценарій, скрипт), які мають більш чітку, ніж концепт, структуру. Інформація про концепт ХВОРОБИ ТВАРИН в сукупності з закріпленими за ним когнітивними ознаками, які формують концептуальні схеми і породжують комбінації фреймів, структурує концептуальний простір ХВОРОБИ ТВАРИН, що відображається в англійській мові
концепт хвороби тварин; когнітивні ознаки; фрейм; фреймова модель; класифікаційний фрейм
[1] Brezina, V. (2018). Statistics in corpus linguistics: A practical guide. Cambridge: Cambridge University Press.
[2] De Beaugrande, R. (2018). Linguistics as discourse: A case study from semantics. New York: Ablex Publishing Corporation.
[3] Dressler, W.W. (2019). Race and ethnicity in public health research: Models to explain health disparities. Annual Review of Anthropology, 34(1), 231-252. doi: 10.1146/annurev.anthro.34.081804.120505.
[4] Dubynets, Z.O. (2017). The concept of “disease” in the linguistic picture of the world of Ukrainians and Russians. Bulletin of Lviv University. Philological Series, 64(2), 366-375.
[5] Edward, B. (2015). Black's veterinary dictionary. London: Bloomsbury.
[6] Faber, P. (2019). Specialized knowledge representation: From terms to frames. Research in Language, 17(2), 197-211. doi: 10.2478/rela-2019-0012.
[7] Fábregas, A. (2020). The internal structure of perfective adjectives: States and blocking. Studies in Hispanic and Lusophone Linguistics, 13(2), 331-360. doi: 10.1515/shll-2020-2033.
[8] Fauconnier, G. (2018). Methods and generalizations in linguistics. In Ten lectures on cognitive construction of meaning. Leiden: BRILL.
[9] Fillmore, C.J. (2020). Frame semantics. In Cognitive linguistics: Basic readings (pp. 373-400). Berlin: De Greuther.
[10] Forkel, R., List, J.M., Greenhill, S.J., & Rzymski, C. (2018). Cross-linguistic data formats, advancing data sharing and re-use in comparative linguistics. Scientific Data, 5(1), article number 180205. doi: 10.1038/sdata.2018.205.
[11] Haspelmath, M. (2018). How comparative concepts and descriptive linguistic categories are different. In Aspects of linguistic variation (pp. 83-114). doi: 10.1515/9783110607963-004.
[12] Jabotinskaya, S.A. (2018). Conceptual analysis of language: Frame networks. Language: A Scientific and Theoretical Journal of Linguistics, 9, 81-92.
[13] L’Homme, M.C. (2020). Revisiting polysemy in terminology. Euralex Proceedings, 19(1), 415-424.
[14] Labenko, O.V. (2018). The concept of illness in Ukrainian, English and French: An ethnolinguistic perspective. Lviv Philological Journal, 4, 49-54.
[15] Levitsky, A.E. (2018). Functional approaches to the classification of units of modern English. Kyiv: ASA.
[16] Minsky, M.A. (1974). Framework for representing knowledge. Berlin: De Gruyter.
[17] Pilitsidou, V. (2021). Frame semantics in the specialized domain of finance: Building a termbase to aid translation. Euralex, 21(1), 263-271.
[18] Richard, V.D. (2020). Introduction of quantification in frame semantics. New-York: Cornell University. doi: 10.48550/arXiv.2002.00720.
[19] Rozhkov, Y., & Syrotin, A. (2021). Verbalization of the concepts of disease and animal disease in English. Cogito, 13(4), 224-233.
[20] Sirotin, O.S (2021). Means of verbalising the concept of “disease” in English. International Philological Journal, 12(2), 33-37.
[21] Stedman, T. (2015). Stedman's medical dictionary for the health professions and nursing. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins.
[22] Syrotina, O., Rozhkov, Yu., Lashkul, V. (2022). Semantic phenomena in English clinical terminology of veterinary medicine. Cogito, 14(3), 247-265.