Nizhnik, L.
(2022).
Metonymy to describe concept doubt in English artistic discourse .
International Journal of Philology,
13(4),
28-36.
https://doi.org/10.31548/philolog13(4_2).2022.003
Стаття досліджує концепт СУМНІВ з точки зору ідеалізованої когнітивної моделі світу та зосереджується на концептуальній метонімії, що застосовується для опису концепту. СУМНІВ має двояку природу і відноситься до сфери мислення та сфери почуттів. СУМНІВ розглядається як емоційний концепт, оскільки сумнів переживається за схемою «причина (cause) -> існування емоції (existence of emotion) -> вираження (expression)». Сумнів є змішаним станом і не рідко включає інші емоції, такі як роздратування, неспокій, дискомфорт, обурення, гнів, страх, зацікавленість, здивування, страх, жаль, вину, сором, радість, надію. Метод концептуальної метонімії допомагає розглянути СУМНІВ за допомогою базової концептуальної метонімії ЕФЕКТ ЕМОЦІЇ ЗА ЕМОЦІЮ, що категоризується експресивною, фізіологічною та поведінковою реакціями. Ряд концептуальних метонімій, виокремлених Кьовечеш З. є спільними для емоційних концептів та СУМНІВУ, до них належать ВИРАЗ ОБЛИЧЧЯ ОЗНАЧАЄ ЕМОЦІЮ, НЕСПРОМОЖНІСТЬ ГОВОРИТИ ОЗНАЧАЄ ЕМОЦІЮ, ФІЗИЧНЕ ХВИЛЮВАННЯ ОЗНАЧАЄ ЕМОЦІЮ, НЕСПРОМОЖНІСТЬ РУХАТИСЬ ОЗНАЧАЄ СТРАХ. Експресивні метонімії включають ПИЛЬНИЙ ТА ФІКСОВАНИЙ ПОГЛЯД, ВИРЯЧЕНІ ОЧІ, ЗВУЖЕННЯ ОЧЕЙ, КЛІПАННЯ ОЧИМА, РУХИ БРІВ, РУХИ ГУБ, РОЗКРИТТЯ РОТУ, НАСМІШКА, ЗМІНА ВИРАЗУ ОБЛИЧЧЯ для СУМНІВУ. Фізіологічні метонімії включають ЗМЕНШЕННЯ СЕРЦЕБИТТЯ та НЕСПРОМОЖНІСТЬ ДІЯТИ для СУМНІВУ. До поведінкових метонімій належать ЗНИЗУВАННЯ ПЛЕЧИМА, ПОХИТУВАННЯ ГОЛОВОЮ, ПОХИТУВАННЯ ТІЛОМ, ЗМІНА ДИСТАНЦІЇ, СТИСКАННЯ ПРЕДМЕТІВ У РУКАХ для СУМНІВУ. До поведінкових мовних метонімій належать ПАУЗА, НЕРОЗБІРЛИВЕ МОВЛЕННЯ, ШЕПІТ та ЗАТИНАННЯ для сумніву. Перспективним є дослідження інших емоційних концептів та виокремлення їх прототипічних універсальних корелятів та специфічних для окремої лінгвокультури
сумнів; концепт; метонімія; емоції; когнітивна лінгвістика
[1] Anokhina, T.O. (2008). Semantisation of the category of silence in English-language artistic discourse. Vinnytsia: New Book.
[2] Barcelona, A. (2003). Clarifying and applying the notions of metaphor and metonymy within cognitive linguistics: An update. In Metaphor and metonymy in comparison and contrast (pp. 207-277). Berlin and New York: Mouton de Gruyter. doi: 10.1515/9783110219197.2.207.
[3] Branden, N. (1994). The six pillars of self-esteem. New York: Bantam Books.
[4] Brdar-Szabó, R., & Brdar, M. (2011). What do metonymic chains reveal about the nature of metonymy?. In Defining metonymy in cognitive linguistics: Towards a consensus view (pp. 217-248). Amsterdam: John Benjamins, Р.
[5] Collins, S. (2008). The hunger games. New York: Scholastic Press.
[6] Croft, W. (2003). The role of domains in the interpretation of metaphors and metonymies. In Metaphor and metonymy in comparison and contrast (pp. 161-207). Berlin and New York: Mouton de Gruyter. doi: 10.1515/9783110219197.2.161.
[7] Faucconnier, G. (2003). Mental spaces: Aspects of meaning construction in natural language. Cambridge: Cambridge University Press.
[8] Faucconnier, G. (2003). Mental spaces: Aspects of meaning construction in natural language. Cambridge: Cambridge University Press.
[9] Feather, J. (2009). A husband’s wicked ways. New York: Pocket Star Books.
[10] Goldin-Meadow, S. (2000). Beyond words: The importance of gesture to researchers and learners. Child Development, 71(1), 231-239. doi: 10.1111/1467-8624.00138.
[11] Grisham, J. (1999). The pelican brief. New York: Island.
[12] Harris, T. (2003). Listening with your eyes: The importance of speech-related gestures in the language classroom. Foreign Language Annals, 36(2), 180-187. doi: 10.1111/j.1944-9720.2003.tb01468.x.
[13] Heavey, C.L., Lefforge, N.L., Lapping-Carr, L., & Hurlburt, R.T. (2017). Mixed emotions: Toward a phenomenology of blended and multiple feelings. Emotion Review, 9(2), 105-110. doi: 10.1177/1754073916639661.
[14] Hornby, N. (1995). High fidelity. London: Victor Gollancz.
[15] Kachur, I.V. (2020). Metonymy in journalistic discourse: Linguistic and discursive aspects. Kyiv.
[16] King, S. (1999). The running man. New York: Signet.
[17] Kövecses, Z. (1990). Emotion concept. New York: Springer-Verlag Publishing. doi: 10.1007/978-1-4612-3312-1.
[18] Kövecses, Z. (2017). Metaphor and metonymy in folk and expert theories of emotion. In Metaphor in communication, science and education. Berlin: De Gruyter Mouton. doi: 10.1515/9783110549928.
[19] Kryzhanivskaia, M.V. (2002). Non-verbal elements of communication as components of communicative competence in the discourse of a TV interview. Linguistic and Conceptual Pictures of the World, 7, 275-285.
[20] Lakoff, G. (2003). Metaphors we live by. London: University of Chicago Press.
[21] Lee, M. (2018). On doubt. Philosophia, 46(1), 141-158. doi: 10.1007/s11406-017-9911-3.
[22] Macomber, D. (2018). Cottage by the sea. New York: Ballantine Books.
[23] Meyer, S. (2005). The twilight. New York: Little, Brown Books for Young Readers.
[24] Meyer, S. (2006). New moon. New York: Little, Brown Books for Young Readers.
[25] Nikolenko, O.V. (2020). The emotional concept of HAPPINESS in English nickname nominations. Scientific Journal of Lviv State University of Life Safety “Lviv Philological Journal”, 8, 126-131. doi: 10.32447/2663-340X-2020-8.20.
[26] Petrenko, L.O. (2020). The concept of concept and conceptual analysis of a literary text. Science and Education a New Dimension. Philology, 8(64), 49-52. doi: 10.31174/SEND-Ph2020-216VIII64-12.
[27] Scheve, C., & Slaby, J. (2018). Emotion, emotion concept. In Affective societies - key concepts (pp. 42-51). Publisher: Routledge. doi: 10.4324/9781351039260-3.
[28] Selby, H. (2000). Requiem for a dream. New York: Da Capo Press.
[29] Thagard, P. (2008). What is doubt and when is it reasonable? New essays in philosophy of language and mind. Canadian Journal of Philosophy. Calgary, 391-406. doi: 10.1080/00455091.2004.10717611.
[30] Variy, M.Y. (2009). General psychology. Kyiv: Centre for Educational Literature.
[31] Wierzbicka, A. (1985). What people say they do with words. Norwood: Ablex.