Вивчення роману «Сонячна» Іена Мак’юена (2010 р.) допоможе в окресленні трансформаційної динаміки постмодерністського роману в постпостмодерністський і характеристиці конфігурацій таких змін у річищі сучасного британського роману. Мета дослідження – визначити тематичні блоки й проблемні поля, які розкривають жанрову специфіку сучасного британського роману, детермінують наративу особливість роману «Сонячна» І. Мак’юена. Визначено, у який спосіб іронічний модус репрезентований у романі «Сонячна». З’ясовано філософські параметри оповідача, світоглядні характеристики протагоніста, спосіб взаємодії іронічності та серйозності (філософічність, сповідальність) у романі, який британські літературознавці характеризують як приклад комічного твору. Водночас проаналізовано спектр соціально-психологічних проблем, які виявляють критичне ставлення оповідача до низки проблем сучасної академічної науки. З’ясовано інноваційні аспекти, експліковані в романі, зокрема на тематологічному рівні (нові комплекси проблем екзистенційного характеру, пов’язані зі спустошенням протагоніста, його відчуженням і втратою цінностей у житті), а також наголошено на загальній настанові оповідача (автора) на інноваційності, яку реалізовано навіть у мовному аспекті через надмір оказіоналізмів (авторських неологізмів). Досліджено, у який спосіб зовнішні умови детермінують тему відчуження, властиву Майклові, й визначено, як реалізований у романі мотив шляху допомагає персонажеві заново «народитися» в світі, яку функцію в романі виконує відкритий фінал в аспекті реалізації мотиву «смерті» та «воскресіння» в «новому житті». Проаналізовано, які внутрішні трансформації відбуваються всередині персонажа, щоб розірвати замкнене коло академічних і життєвих проблем і вийти на рівень сприйняття життя в категоріях справжньої мети й щастя. Окреслено спектр проблем, які стосуються критики сучасної науки (імітація, плагіат, бюрократія, рутина й численні бюрократичні перепони на шляху здійснення інноваційного дослідження, брак інтересу, банальна втома від життя, яку переживає протагоніст, і неготовність присвятити себе допомозі молодшим колегам у реалізації їх евристичних проєктів тощо)
постпостмодернізм; сучасний британський роман; Іен Мак’юен; «Сонячна»; мотив дороги; відчуження; соціально-психологічний роман; інтелектуалізм
[1] Acheson, J. (2017). The contemporary British novel since 2000. Edinburgh: Edinburgh University Press.
[2] Brockman, J. (2003). The new humanists: Science at the edge. New York: Barnes and Noble.
[3] Butler, H. (2011). The master’s narrative: Resisting the essentializing gaze in McEwan’s Saturday. Critique, 52, 101-113.
[4] Byrnes, B. (1995). Ian McEwan: Pornographer or prophet?. The Contemporary Review, 266(1553), 320-323.
[5] Drozdovskyi, D. (2021). Parabolic realism in discourse on contemporary Ukrainian fiction. The International Journal of Literary Humanities, 19(1), 181-192. doi: 10.18848/2327-7912/CGP/v19i01/181-192.
[6] Drozdovskyi, D., Ivanyshyn, P., & Prykhodko, O. (2020). The Irish experience of identity representation: M. J. Hyland’s “Carry Me Down”. Journal of History Culture and Art Research, 9(4), 262-275. doi: 10.7596/taksad.v9i4.2784.
[7] Dzhumailo, O.A. (2011). English confessional-philosophical novel 1980-2000. Rostov-on-Don: Southern Federal University Publishing House.
[8] Foley, A. (2010). Liberalism in the new millennium: Ian McEwan’s Saturday. Journal of Literary Studies, 26(1), 135-162. doi: 10.1080/02564710903495461.
[9] History of World Literature. (1985). Moscow: Nauka.
[10] Ladnytska, O. (2015). Structure and functions of occasionalisms in Ian McEwan's novels “Saturday”, “On Chesil Beach” and “Solar”. Scientific Notes of the National University of Ostroh Academy. Philological Series, 55, 7-11.
[11] McEwan, I. (2010). Solar. London: Jonathan Cape.
[12] O'Gorman, D., & Eaglestone, R. (2019). The Routledge companion to twenty-first century literary fiction. London: Routledge.
[13] Oliynyk, K. (2021). Mystery as a meta-genre in twentieth-century drama. Bulletin of Zhytomyr Ivan Franko State University. Philological Sciences, 2(95), 18-26. doi: 10.35433/philology.2(95).2021.17-26.
[14] Zhluktenko, N.Y. (1988). English psychological novel of the twentieth century. Kyiv: Higher School.
[15] Zwart, H. (2016). Tainted texts: Plagiarism and self-exploitation in Solar and Perlmann’s silence. Ethical Perspectives, 23(2), 581-612.