Balalaieva, O.
(2022).
Latin for bachelors in water bioresources and aquaculture: A linguodidactic aspect.
International Journal of Philology,
13(3),
93-101.
https://doi.org/10.31548/philolog13(3).2022.009
Сучасне суспільство потребує кваліфікованих фахівців у галузі аквакультури, які володіють не лише рідною, а й міжнародною професійною мовою, знайомі з науковим понятійно-термінологічним апаратом сучасних європейських мов. Метою статті є дослідження шляхів реалізації ключових понять і принципів професійної лінгводидактики у процесі навчання латинської мови на прикладі освітньо-професійної програми «Водні біоресурси та аквакультура», що і зумовило вибір методів дослідження: аналіз наукової літератури для вивчення стану проблеми, синтез та узагальнення. Дослідження довело, що латина є невід’ємною складовою підготовки бакалаврів, але її не можна розглядати як будь-яку іншу іноземну мову для спеціальних цілей: навчання живих мов спрямоване на формування іншомовної комунікативної компетентності студентів, а навчання латини зорієнтоване на формування професійно-термінологічної компетентності. Тому навчання латини варто розглядати в контексті професійної лінгводидактики, ключові поняття та принципи якої (як-от міждисциплінарна інтеграція, інтернаціоналізація, вибірковість) можуть бути застосовані та реалізовані в освітньому процесі. У розглянутій освітньо-професійній програмі компонент «Латинська мова» реалізує міжпредметні зв’язки з більшістю дисциплін як загального, так і спеціального циклів підготовки, що загалом передбачає взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємодоповнюваність міжпредметної інформації і способів її засвоєння. Отже, професійно орієнтоване навчання латини є цілісним, складним і водночас інтегративним процесом розвитку мовної особистості фахівця, що може становити науковий інтерес не лише в рамках методики навчання, а й у лінгводидактичному, термінологічному, когнітивному та інших аспектах і є перспективним напрямом для подальших досліджень
професійна лінгводидактика; латинська мова; інтегративність; селективність
[1] Adema, S. (2019). Latin learning and instruction as a research field. Journal of Latin Linguistics, 18(1-2), 35-59. doi: 10.1515/joll-2019-0001.
[2] Artimová, J., & Švanda, L. (2016). Latin as a language for specific purposes: Its development and current trends. Humanising Language Teaching, 18(2). Retrieved from http://old.hltmag.co.uk/apr16/sart06.htm.
[3] Bachelor`s program and curriculum in specialty “Water bioresources and aquaculture” educational-professional program “Water Bioresources and Aquaculture”. National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Bachelor curricula and training programs: 2021-2022 academic year. (2021). Kyiv: NULES of Ukraine.
[4] Balalaieva, O. (2019). Online resources and software for teaching and learning Latin. Texto Livre: Linguagem e Tecnologia, 12(3), 93-108. doi: 10.17851/1983-3652.12.3.93-108.
[5] Belyaeva, O.M. (2011). Professionally oriented teaching of Latin to students of higher medical schools of III-IV accreditation levels. (PhD Thesis, Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine).
[6] Chaika, O., Savytska, І., & Sharmanova, N. (2021). Revisiting term studies in modern poly-cultural and poly-lingual contexts: Methodological approach. Wisdom, 19(3), 17-29. doi: 10.24234/wisdom.v19i3.530.
[7] Gurevich, R.S (1998). Theoretical and methodological foundations of the organisation of training in vocational schools. Kyiv: Higher School.
[8] Holmes-Henderson, A., & Tempest, K. (2018). Classics and 21st-century skills. New York: Bloomsbury. doi: 10.5040/9781474295987.ch-017.
[9] Hunt, S. (2022). Teaching Latin: Contexts, theories, practices. New York: Bloomsbury Academic.
[10] International Code of Nomenclature for algae, fungi, and plants. (2017). Retrieved from https://www.iapt-taxon.org/nomen/pages/main/division_i.html.
[11] International Code of Zoological Nomenclature. (2012). Retrieved from https://www.iczn.org/the-code/the-code-online/.
[12] Korolova, N., Koshchii, O., & Myronova, V. (2019). The Latin language as a universal cultural code. Journal of History Culture and Art Research, 8(4), 278-290. doi: 10.7596/taksad.v8i4.2260.
[13] Krupchenko, A., & Kuznetsov, A. (2017). Professional linguodidactics as the cutting-edge advanced approach to foreign language teaching in TVET: ESP vs. CLIL. In Technology, education: Proceeding of 11th international conference. Valencia. doi: 10.21125/inted.2017.0077.
[14] Lazer-Pankiv, O., & Pysmenna, I. (2021). Peculiarities of phonetic and orthographic adaptation of Latin terms in English clinical terminology: On the issue of latin terminological competence formation of foreign medical students. Sustainable Multilingualism, 19(1), 173-202. doi: 10.2478/sm-2021-0018.
[15] Ramsby, T. (2020). Changing methods in Latin teaching: Highlights of a survey. The Classical Outlook, 95(1), 20-27.
[16] Shynkaruk, V.D. (2011). Latin for lawyers. Chernivtsi: Chernivtsi National University.
[17] Shynkaruk, V.D. (2020). Latin for students of humanities. Kyiv: Millennium.
[18] Vorona, I., & Kolodnytska, O. (2020). Latin as a component of future nursers’ professional education. Medical Education, 2, 148-152. doi: 10.11603/me.2414-5998.2020.2.11166.
[19] Yasakova, N.Y., & Kharchenko, S.V., Shynkaruk, V.D. (2019). Verbal indicators of linguistic and cultural identity (personal pronouns as the example). Cogito, 11(4), 201-214.