Вступ. Стаття присвячена результатам дослідження саморозвитку поетики козацького українського фентезі на прикладі повісті Олекси Стороженка «Марко Проклятий» та повісті Леоніда Кононовича «Чигиринський сотник». Метою статті є аналіз закономірності розвитку поетики українського козацького фентезі на прикладі повісті Олекси Стороженка «Марко Проклятий» та Леоніда Кононовича «Чигиринський сотник». Матеріали та методи дослідження. Під час роботи над статтею автор використав матеріали ,що присвячені таким основним напрямам: міфопоетична генеза козацького фентезі; історія української літератури; козацьке фентезі в літературно-критичному дискурсі; український романтизм; історичні постаті як прототипи фантастичних персонажів; фентезі як художнє явище. У статті використано порівняльний метод дослідження. Результати дослідження. Автор наукового дослідження вказав на основні причини звернення письменників до козацького антуражу та фольклорних джерел як до засобу розбудови літературного світу, а саме романтизму та національної самосвідомості. Романтизм заклав великий потенціал для формування козацького фентезі і водночас призвів до його нерозуміння, як літературознавцями, так і самими письменниками, незалежно від часу написання. Наприклад: «Марко Проклятий» сприймається як запізнілий романтичний твір із небажанням критиків бачити у творі «іншу» Україну, а «Чигиринський сотник» — як лицарський роман із скептичним ставленням літературних критиків до жанру козацького фентезі. Висновки. Жанр козацького фентезі перебуває на стадії повноцінного розвитку та процесу відокремлення від українського романтизму. Повість Олекси Стороженка «Марко Проклятий» та «Чигиринський сотник» Леоніда Кононовича яскравий приклад саморуху поетики цього жанру, а саме від паралельного функціонування історичної достовірності з ірреальним до повної сублімації
козацьке фентезі; міфологізм; національна самобутність; романтизм; сепарація; фольклоризм; поетика
[1] Barkova, A. (1996). Four generations of epic heroes. Retrieved from https://mith.ru/alb/epic/four1.htm.
[2] Boffey, J. (2016). Other worlds fantasy and history in medieval literature. TLS-The Times Literary Supplement, 5925, 29-29.
[3] Branham, R.J. (1983). Fantasy and Ineffability: Fiction at the Limits of Language?. Extrapolation, 24(1), 66-79.
[4] Chizhevsky, D. (1949). Romanticism. Encyclopaedia of Ukrainian studies. General part (EU-I). Retrieved from http://izbornyk.org.ua/encycl/eui069.htm.
[5] Clute, J., & Grant, J. (1997). The encyclopedia of fantasy. London: Orbit Books.
[6] Efremov, S. (1995). History of Ukrainian literature. Kyiv: Femina.
[7] Ekman, S. (2004). Reference guide to science fiction, fantasy, and horror. Science-Fiction Studies, 31(1), 138-141.
[8] Grabovych, G. (1997). To the history of Ukrainian literature: Studies, essays, polemics. Kyiv: Osnovy.
[9] Kononovych, L. (2016). Chyhyryn sotnyk. Kharkiv: Fabula.
[10] Kovaliv, Y.I. (2007). Encyclopaedia of literary studies. Kyiv: Academia Publishing House.
[11] Meletinsky, E. (2000). Poetics of myth. Studies on folklore and mythology of the East. Moscow: Science.
[12] Petrov, N. (1884). Outlines of the history of Ukrainian literature of the XIX century. Kyiv: Typography.
[13] Pidkova, I. & Shusta, R. (1993). Handbook of the History of Ukraine. Kyiv: Genesis.
[14] Rudnytskyi, Y. (2006). Jeremiah Vyshnevetsky: An attempt at rehabilitation. Lviv: LA Piramida.
[15] Rudnytskyi, Y. (2010). Myths of Yarema Vyshnevetskyi. The prince is as “ours” as Khmelnytsky. Historical truth. Retrieved from https://www.istpravda.com.ua/articles/2010/10/18/566/.
[16] Storozhenko, O. (1927). Marko the cursed. Kyiv: Siaivo Publishing House.
[17] Storozhenko, O. (2014). Marko Proklyatyi: Selected works. Kyiv: Znannya.
[18] Sturluson, S. (2022). The younger Edda. Moscow: Science.
[19] The Gospel of St. Matthew. (n.d.). Retrieved from https://www.truechristianity.info/ua/bible/matthew_ua.php.
[20] Tolmie, J. (2006). Medievalism and the Fantasy Heroine. Journal of Gender Studies, 15(2), 145-158. doi: 10.1080/09589230600720042.
[21] Volkov, A. (2001). Lexicon of general and comparative literature studies. Chernivtsi: Golden Timpani.
[22] Wolfe, G.K. (1974). David Lindsay and George MacDonald. Studies in Scottish Literature, 12(2), 131-145.