Shapochkina , O.
(2022).
Development of the category of voice in old germanic languages in the context of “inverted synchrony”.
International Journal of Philology,
13(2),
24-32.
https://doi.org/10.31548/philolog2022.02.003
У статті на засадах історичної лінгвістики описано категорію стану в давньогерманських мовах. Виокремлено інвентар станових пракатегорійних конструкцій гото-скандинавського й західногерманського ареалів. Мета дослідження – проаналізувати особливості розвитку категорії стану давньогерманських мов у контексті «перевернутої синхронії». Результати типологічних досліджень специфіки виникнення й розвитку категорії стану давньогерманських мов суттєво розширили уявлення про її функціонування, дали змогу визначити асиметричність станових опозицій всередині парадигми. Ключовими знахідками у вивченні парадигми досліджуваної категорії стали: становий поділ (актив, реверсив, пасив, реципрок, медіопасив тощо) та різний ступінь граматикалізації. Встановлено, що граматична категорія стану перебуває у постійному русі, набуває різноманітних трансформацій. Очевидно, що в історичні періоди свого становлення вона так само виявляла ознаки мобільності у межах відкритих динамічних систем. Для розуміння специфіки категорії стану та пояснення її граматичного статусу у статті розглянуто дієслівну парадигму в русі, в динаміці. З'ясовано, що у давньогерманський період ще не були остаточно сформовані станові граматичні конструкції, тому реалізаторами розвитку категорії стану стали перифрастичні конструкції, так звані станові пракатегорійні конструкції. Вже на той час вони являли праоснову для виникнення граматичних конструкцій й мали у своїй структурі елементи категорійного змісту. Авторкою здійснено опис системних відношень у парадигмі категорії стану давньогерманських мов, позначених поступовими якісними зрушеннями, особливо інтенсивними наприкінці давньогерманського періоду. Перспективи наступних розвідок вбачаються у визначенні шляхів становлення граматичних засобів реалізації станових пракатегорійних конструкцій у давній період розвитку досліджуваних мов
категорія стану; давньогерманські мови; станова пракатегорійна конструкція; медіопасив; перевернута синхронія
[1] Abraham, W.б & Nishiwaki, M. (2020). Mood alternation in German: Negation as a specific case of epistemic weakening. Glottotheory, 11(2), 209-261. doi: 10.1515/glot-2020-2012.
[2] Beowulf. Myths and legends. (n.d.). Retrieved from http://norse.narod.ru/src/other/beowulf/beowulf.html.
[3] Bulycheva, E.A. (2007). On problematic issues of pledge forms. Vestnik of the Udmurt University. Philological Sciences, 5, 177-180.
[4] Chulichkov, A. (2021). Theory of catastrophes and world development. Retrieved from http://katastrofa.h12.ru/theory.htm.
[5] Edler Edda / Snorra Edda. (n.d.). Retrieved from http://norse.ulver.com/src/edda/index.html.
[6] Gukhman, M.M. (1958). Gothic language. Moscow: Literature in foreign languages.
[7] Heliand. (n.d.). Retrieved from https://northvegr.org/old%20icelandic%20old%20english%20texts/heliand%20in%20old%20saxo/001.html.
[8] Hinterhölzl, R., & Petrova, S. (2010). From V1 to V2 in West Germanic. Lingua, 120(2), 315-328. doi: 10.1016/j.lingua.2008.10.007.
[9] Lightfoot, D. (1999). The development of language. Acquisition, change and evolution. Oxford: Blackwell Publishers.
[10] Luraghi, S., Inglese, G., & Kölligan, D. (2021). The passive voice in ancient Indo-European languages: Inflection, derivation, periphrastic verb forms. Folia Linguistica, 55(s42-s2), 339-391. doi: 10.1515/flin-2021-2033.
[11] Project Wulfila 2004: University of Antwerp, Belgium. (2004). Retrieved from http://www.wulfila.be/gothic/browse/text/?book=5&chapter=12.
[12] Ratkus, A. (2020). The (non-)existence of the middle voice in gothic: In search of a mirage. Transactions of the Philological Society, 118(2), 263-303. doi: 10.1111/1467-968X.12190.
[13] Zadeh, L.A. (1981). PUF - a meaning representation language for natural languages. In Fuzzy reasoning and its applications (pp. 1-66). London: Academic Press.
[14] Zhukova, N.S. (2005). The verb subsystem of the German language in different periods of its development. Humanities (Philology), 4(48), 10-15.