Міжнародний філологічний часопис

Англійська правнича мова значно відрізняється від англійської мови повсякденного спілкування. Це робить англійську правничу мову настільки складною, що її важко зрозуміти навіть носіям англійської мови, які не є фахівцями у галузі юриспруденції. Тоді як правники вбачають проблему тільки у складній правничій термінології, філологи виокремлюють і інші, притаманні лише для правничого дискурсу, особливості. Чимало спроб спростити правничу мову було зроблено навіть на законодавчому рівні урядами англомовних країн. Проте проблема складності англійської правничої мови все ще відкрита. Для українських фахівців, правників чи перекладачів, що в силу своєї професійної діяльності мають справу зі складанням та перекладом правничих документів англійською мовою, ця проблема стоїть ще гостріше, оскільки яв освітніх програмах більшості українських вишів відсутній курс правничого письма англійською мовою. Мета статті – проаналізувати фактори, що вплинули на формування англійської правничої мови; описати її особливості та характерні риси; виявити основні труднощі, з якими стикаються правники-практики, під час складання проєктів юридичних документів англійською мовою та описати шляхи їх подолання. Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання: 1) проаналізувати фактори, що вплинули на розвиток правничої англійської мови відокремлено від мови повсякденного спілкування; 2) проаналізувати особливості правничого дискурсу в англійській мові; 3) визначити основні проблемні риси англійської правничої мови та на прикладах пояснити способи їх уникнення. Наведені приклади та пояснення можуть бути використані правниками та перекладачами як своєрідний гайд у їх подальшій професійній діяльності, в чому і полягає практична цінність статті. Ця стаття стане у пригоді не тільки філологам, кваліфікованим правникам, а також здобувачам вищої освіти, що тільки роблять свої перші кроки в професії

правнича англійська мова; правничий дискурс; мова повсякденного спілкування