Міжнародний філологічний часопис

Стаття присвячена систематизації мовних маркерів різних семантичних різновидів у структурі міжнародно-правового дискурсу. Дотичною є проблема ролі цих маркерів у процесі правової міжкультурної комунікації. Міжнародно-правова картина світу є системою деонтичних, онтологічних та аксіологічних концептів, що охоплюють різнобічні знання й уявлення про належну поведінку держави, а це так само є результатом онтологізації нормативного змісту міжнародних документів і параметрів середовища, пов’язаного з дискурсивним простором міжнародного права. У статті визначено особливості юридичного, зокрема міжнародно-правового, дискурсу та його ознаками. Мова права характеризується такими важливими ознаамки: офіційність; раціональна стислість; логічність; однозначність; точність; нейтральність; стандартизованість; нормативність Схарактеризовано групи мовних маркерів у структурі англомовних міжнародно-правових договорів та їхні значеннєві особливості. Мовні маркери англомовного типу ідентифікують англомовний юридичний дискурс та автора як глибокого знавця англійської мови. Вони сформували такі групи: синонімічні пари; багатокомпонентні словосполучення; лексеми з оновленою, юридичною, семантикою; скорочення та абревіатури; іншомовні лексеми; юридичні штампи. Спостереження виявили найчастотніші групи у текстах міжнародно-правових договорів: багатокомпонентні словосполучення, абревіатури й іншомовна лексика. Менш уживаними є групи архаїзмів, модальних дієслів shall (зобов‘язуватися) та may (у змозі). Перспективи досліджень пов’язані з подальшим вивченням функціонально-прагматичних характеристик текстів англомовних міжнародних юридичних договорів

англомовний юридичний дискурс; маркер; синонімічна пара; іншомовна лексема; юридичний штамп